Республіка Малі

 Географія 

Офіційна назва: Республіка Малі.

Столиця - Бамако (2,5 млн. осіб), найбільші міста – Мопті (106 тис.), Сікассо (214 тис.), Гао (87 тис.).

Площа: 1 млн. 241 тис. кв. км.

Стратегічні природні ресурси: золото, фосфати, боксити, залізо, мармур, каолін, мідь, цинк, сіль, гіпс, марганець, свинець, уран та діаманти. Освоєння потенційних нафтових родовищ знаходиться на початковій стадії. 

Населення 

Чисельність: 20,4 млн. осіб (оцінка станом на 2020 р.)

Етнічний склад - манде (бамбара, малінке, сонінке) складають 50% населення, фульбе - 17%, вольта – 12%, сонгаї - 6%, туареги і мури – 10%.

Державна релігія: 94,8% населення – мусульмани суніти; 2,8% - дотримуються місцевих вірувань; 2,4% - християни.

Державні/офіційні мови – французька. Основною мовою міжнаціонального спілкування є мова бамбара, якою розмовляють 46% населення.

Писемність – 38,7% населення є писемними.

Освіта – освітня система Малі є недостатньо розвиненою, вища освіта практично відсутня.

Грошова одиниця: франк КФА (грошова одиниця восьми африканських держав, які входять до валютної зони франка, планується заміна у 2021 р. на есо). Станом на жовтень 2020 р., один євро США дорівнює 656 франків КФА.

Державний устрій

Національне свято - День Незалежності (22 вересня 1960 р.).

Адміністративно-територіальний устрій: 9 областей – Бамако, Гао, Кай, Кідаль, Кулікоро, Мопті, Сегу, Сікассо, Тімбукту.

Форма правління – президентська республіка.

Дата набуття незалежності – 22 вересня 1960 р. (від Франції).

Конституція - ухвалена на референдумі 12 січня 1992 р.

Політичні відносини між Україною та Малі

Дипломатичні відносини між Україною та Малі встановлено 5 листопада 1992 р.

Офіційні візити з моменту встановлення дипломатичних відносин між країнами не здійснювалися.

Міжпарламентське співробітництво та двосторонні органи високого рівня (очолювані президентами або прем’єр-міністрами країн) відсутні.

13-16 грудня 2011 р. у рамках візиту Посла України в Алжирі (у Республіці Малі за сумісництвом) до Малі з метою вручення вірчих грамот були проведені зустрічі з Президентом Малі А.Т.Туре, Міністром закордонних справ і міжнародного співробітництва Малі С.Б.Майгою, Заступником начальника генерального штабу Б.Бамба. На виконання домовленостей, досягнутих у ході цього візиту, у лютому 2012 р. Малі відвідала делегація ДК «Укрспецекспорт».

9-10 липня 2015 р. у рамках участі в роботі «Хорватського Форуму» (м. Дубровнік) Перший заступник Міністра закордонних справ України Н.М.Галібаренко провела зустріч з Міністром закордонних справ та міжнародного співробітництва Республіки Малі А.Діопом.

09 січня 2019 р. прийнято Указ Президента України №6/2019 «Про направлення національного персоналу для участі України в Багатопрофільній інтегрованій місії ООН зі стабілізації у Малі», яким передбачено направлення до MINUSMA національного персоналу з числа військовослужбовців Збройних Сил України чисельністю до 20 осіб. Наразі у Малі службу несуть 9 офіцерів Збройних Сил України.

Політичний українсько-малійський діалог наразі практично відсутній. Зважаючи на географічну віддаленість, фінансову нестабільність Малі, а також складну безпекову ситуацію, контакти на рівні офіційних делегацій або візити представників ділових кіл носять епізодичний характер.

Міжпарламентське співробітництво та двосторонні органи високого рівня (очолювані президентами або прем’єр-міністрами країн) відсутні.

Починаючи з 2021 року до серпня 2024 р. будь-які контакти з малійською стороною на дипломатичному рівні були відсутні, зважаючи на військову хунту та присутність ПВК «вагнер».

Розірвання дипломатичних відносин з Україною

04 серпня 2024 р. Республіка Малі розірвала дипломатичні відносини з Україною

Загальна ситуація навколо Республіки Малі

Внаслідок державних переворотів у Малі у 2021 р., Буркіна-Фасо у 2022 р. та Нігері у 2023 р. вся влада у згаданих країнах була захоплена військовими хунтами, що у подальшому спричинило загострення безпекової ситуації на Африканському континенті та регіону Сахелю в цілому. Крім того, з самого початку своєї влади ці хунти спиралися виключно на «співробітництво» (а по-факту - залежність), особливо у військовій компоненті, з росією, як основним антагоністом Заходу та НАТО. Так, 16 червня 2023 р. МЗС Малі виснула вимогу щодо закінчення мандату «MINUSMA» на своїй території з огляду «на її неспроможність стабілізувати ситуацію». Місія була офіційно завершена 30 червня 2023 року. Сили були виведені до 31 грудня 2023 р. 

16 вересня 2023 р. Малі, Буркіна-Фасо та Нігер оголосили про підписання «Хартії Ліптако-Гурма», яка започатковує оборонний «Альянс держав Сахелю». Тимчасовий президент Малі А. Гоїта на своїй сторінці в мережі X заявив, що метою Альянсу є «створення архітектури колективної оборони та взаємодопомоги». Хартія передбачає, що «будь-який напад на суверенітет і цілісність території однієї чи кількох сторін буде розглядатися як агресія проти інших сторін і  передбачатиме обов’язок надання допомоги всім сторонам окремо або колективно, включаючи використання збройної сили для відновлення та забезпечення безпеки в просторі, охопленому Альянсом».

28 січня 2024 р. Нігер, Малі та Буркіна-Фасо оголосили, що «невідкладно» виходять з Економічного співтовариства західноафриканських держав (ECOWAS), посилаючись на несправедливість санкцій, накладених організацією на кожну країну після захоплення влади військовими хунтами. Так, лідери трьох країн виступили із заявою, в якій говориться, що це було «суверенне рішення».

06.07.2024 р. глави держав Малі полковник А.Гоїта, Буркіна-Фасо капітан І.Траоре та Нігеру генерал А.Тіані (усі прийшли до влади внаслідок військових переворотів) підписали у столиці Нігеру Ніамеї установчий акт Конфедерації (Альянсу) держав Сахелю. Перше річне головування в цій організації забезпечуватиме Малі, а проведення першої парламентської сесії об’єднання планується в Буркіна-Фасо. Лідери також оголосили про рішення запровадити механізми сприяння вільному переміщенню товарів, людей і послуг у новоствореній конфедерації трьох держав, створити єдині збройні сили, інвестиційний банк та заснувати стабілізаційний фонд. Лідери окремо наголосили на остаточному виході своїх держав з Економічного співтовариства держав Західної Африки (ECOWAS), про який вони вже заявляли в січні 2024 року.

Співробітництво в рамках міжнародних організацій

У 2012 р. малійська сторона підтримала позицію України під час розгляду питання стану українського об’єкта «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» у рамках 36-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини.

Делегація Республіки Малі утрималася під час голосування резолюції ГА ООН №68/262 від 27.03.2014 р. щодо «Територіальної цілісності України», резолюції Виконавчої Ради ЮНЕСКО «Ситуація в АР Крим та м. Севастополь (Україна)», резолюції Виконавчої ради ЮНЕСКО «Моніторинг з боку ЮНЕСКО ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)» 23.10.2014 р. та не брала участі у голосуванні цієї резолюції 15.04.2014 р.

Також Малі утрималась під час голосування Резолюції у рамках Третього комітету 71-ї сесії ГА ООН «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та у місті Севастополь (Україна)» 15 листопада 2016 р., Резолюції 71-ї сесії ГА ООН «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та у місті Севастополі» 19 грудня 2016 р., Резолюції 72-ї сесії ГА ООН «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та у місті Севастополь (Україна)» 19 грудня 2017 р., при голосуванні оновленої Резолюції 73-ї сесії ГА ООН «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та у місті Севастополь, Україна» 19 грудня 2018 р. та при голосуванні оновленої Резолюції 74-ї сесії ГА ООН «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та у місті Севастополь, Україна» 18 грудня 2019 р.

На початку грудня 2019 р. делегація Малі не голосувала під час розгляду в ГА ООН резолюції щодо «Проблеми мілітаризації АР Крим та міста Севастополь (Україна), а також частини Чорного та Азовського морів».

Договірно-правова база

Чинні двосторонні договори відсутні.

На розгляді малійської сторони знаходиться проєкт Угоди між Урядом України та Урядом Малі про військово-технічне співробітництво (з 2012 р.).

Військово-технічне співробітництво

В якості каталізатора двосторонніх відносин у сфері ВТС має стати підписання Угоди про ВТС між урядами України та Малі, опрацювання якої було відновлено сторонами у 2017 р.

У період 24-29 листопада 2018 р. відбулась офіційна акредитація у Малі аташе з питань оборони України при Посольстві України в Алжирі. У ході його візиту до м. Бамако 27 листопада 2019 р. малійській стороні був повторно вручений проєкт Угоди про військово-технічне співробітництво. Посадовці МОВ Малі підтвердили зацікавленість у розвитку співробітництва по лінії ВТС, підготовці кадрів тощо.