Статистика за 2024 р.
Згідно з інформацією Державної митної служби України, зовнішня торгівля товарами протягом 2024 р. склала 422 млн 139 тис. дол США.
Експорт товарів з України за 2024 р. становив 317 млн. 879 тис. дол. США.Номенклатура експорту: пшениця- 260 млн 457 тис. дол. США, інші товари – 26 млн 656 тис.дол.США, ячмінь – 22 млн 681 тис. дол. США, насіння свиріпи або ріпаку – 3 млн 694 тис. дол. США.
Найвищий показник експорту пшениці з України до Алжиру був зафіксований у 2024 р. і становив 260 млн 457 тис. дол. США.
Імпорт товарів за 2024 р. склав 104 млн 260 тис. дол США. Номенклатура імпорту: гази нафтові – 100 млн 437 тис.дол.США, водень, інертні гази та інші неметали – 1 млн 556 тис.дол.США, фініки, інжир, ананаси, авокадо, гуаява, манго – 1 млн 92 тис.дол.США, спирти ациклічні та їх похідні– 628 тис.дол.США.
Сальдо торгівлі товарами: за 2024 р. позитивне і складало 213 млн. 619 тис. дол. США).
Прямі іноземні інвестиції в економіку України з АНДР не зафіксовані.
Статистика за 2 місяці 2025 р.
Згідно з інформацією Державної митної служби України, зовнішня торгівля товарами протягом 2 місяців 2025 р. склала 126 млн 216 тис. дол США.
Експорт товарів з України за 2 місяці 2025 р. становив 107 млн. 737 тис. дол. США. Номенклатура експорту: пшениця – 84 млн 133 тис. дол. США, олії соняшникова, сафлорова або бавовняна – 6 млн 924 тис. дол. США, феросплави – 6 млн 359 тис. дол. США, інші товари – 5 млн 603 тис. дол. США, соєві боби – 4 млн 66 тис. дол. США.
Імпорт товарів за 2 місяці 2025 р. склав 18 млн 479 тис. дол. США. Номенклатура імпорту: гази нафтові – 14 млн 437 тис. дол. СШАСпирти ациклічні та їх похідні– 1 млн 907 тис. дол. США, поліацеталі, поліетери, епоксидні, алкідні смоли; полікарбонати, поліестери – 1 млн 482 тис. дол. США.
Сальдо торгівлі товарами за 2 місяці 2025 р. позитивне і складало 89 млн. 258 тис. дол. США.
Україна постачає в Алжир сировинні або напівсировинні товари. Зазначена ситуація може частково пояснюватись необхідністю сплачувати високі ставки ввізного мита на товари у порівнянні з продукцією походженням із ЄС, з яким у Алжира з 2002 р. (а на практиці з 2005 р.) діє Угода про асоціацію, а також застосуванням «правила 51/49» при створенні СП у т.зв. «стратегічних галузях економіки», частими змінами у зовнішньоторговельному законодавстві, бюрократичними обмеженнями при виконанні імпортних контрактів, відсутністю у Алжира статусу країни-члена СОТ та ін.
Разом з тим, у 2020 р. урядом Алжиру прийнято зміни до правила «51/49», згідно якого раніше 51% акцій усіх спільних підприємств мав належати алжирським партнерам. Наразі дія цього правила залишилась актуальною по відношенню лише до т.зв. стратегічних галузей економіки, які охоплюють галузі розвідки і видобутку корисних копалин, нафти та газу, електроенергетики, ВТС, управління повітряними та морськими портами, мережею залізниць, а також фармацевтичну галузь.
Українським економічним операторам необхідно враховувати, що Алжир, намагаючись зменшити залежність від «вуглеводневої ренти», поступово відходить від тривіального імпорту товарів з індустріально розвинених країн світу. Наразі країна намагається залучати інвестиції у розвиток промисловості, сільського господарства, створення експортоорієнтованих підприємств і нових робочих місць. В Алжирі ціла низка галузей (металургійна та видобувна промисловість, хімічна та енергетична сфера) потребують впровадження новітніх технологій, ноу-хау, сучасного високоточного обладнання.
У сільському господарстві алжирські економічні оператори висловлюють зацікавленість не лише у поставках зернових з України, але й в обміні делегаціями, проведенні тренінгів, семінарів щодо підвищення родючості ґрунтів, вирощування якісних кормів для худоби, обміну науковими досягненнями, експорту алжирських фруктів, овочів та фініків в Україну тощо.
Цікавим може бути співробітництво у галузі налагодження прямих оптових поставок до АНДР української соняшникової та рослинної (зокрема соєвої) олії, яка, за даними Посольства, надходить до Алжиру у не бутильованому вигляді шляхом її реекспорту з боку турецьких трейдерів.
Алжир є також одним з найбільших у світі імпортерів та споживачів сухого порошкового молока (щороку вартість імпорту цієї сировини сягає понад 2 млрд. дол. США). Надвеликі обсяги закупівель сухого молока обумовлені нездатністю молочної галузі Алжиру самостійно задовільнити потреби внутрішнього ринку у свіжому молоці та інших видах молочної продукції. Проте слід зазначити, що прямий імпорт свіжого (рідкого) коров’ячого молока та усієї лінійки молочної продукції (сири, йогурти, кефіри, сметана тощо) обкладається митним акцизом у розмірі 70% від інвойсної вартості, що робить його ввезення абсолютно невигідним для місцевих суб’єктів господарювання. Подібна протекційна міра, за словами алжирського керівництва, пов’язана із необхідністю захисту місцевого виробника, збереження існуючих робочих місць, а також залучення прямих іноземних інвестицій для локалізації виробництва молока і молочної продукції в Алжирі.
Відтак, з метою просування української агропродовольчої та, у т.ч. молочної продукції, вітчизняним виробникам слід сконцентрувати увагу на створенні в Алжирі спільних підприємств із випуску товарів харчової промисловості, передачі «ноу-хау» та наявних в Україні сучасних технологій у галузях виробництва молока і молочної продукції, птахівництва, тваринництва, переробній промисловості тощо.
Зацікавлені українські виробники молочної продукції з метою розширення власної присутності на алжирському ринку мають зосередитись на встановленні контактів із Національним агентством з питань молока Алжиру “ONIL”, що забезпечить їх внесення до списку потенційних постачальників відповідної продукції. Зазначене, у свою чергу, дозволить вітчизняним підприємствам також брати участь у державних тендерах, у т.ч. щодо експорту сухого молока до Алжиру.
Важливо також враховувати той факт, що наявність діючої з 2005 р. між Алжиром та ЄС угоди про вільну торгівлю значно звужує можливості розвитку прямого експорту українських товарів до АНДР, оскільки вся продукція, яка імпортується до Алжиру з-за меж країн-членів ЄС обкладається ввізними митами, що коливаються від 30% до 200%, тоді як митні ставки на товари ЄС-походження не перевищують 10%, а подекуди взагалі звільняються від сплати митних зборів.
На противагу угоді про ЗВТ з ЄС, алжирське керівництво останнім часом робить ставку на просуванні тези про переваги торговельно-економічної взаємодії з іноземними партнерами у рамках новоствореної Африканської континентальної зони вільної торгівлі, одним з найбільш активних «адвокатів» якої була АНДР. На переконання уряду Алжиру, саме АНДР має стати «північними воротами» для доступу до західної частини Африканського континенту продукції і товарів, які вироблятимуться на території АНДР із використанням найкращих світових, у т.ч. європейських технологій.
Під час планування тактики подальшого розвитку торговельно-економічного співробітництва з Алжиром українська сторона має враховувати зміни, які відбуваються у підходах керівництва АНДР до подальших кроків щодо забезпечення економічного розвитку країни, а саме: відхід від «примітивного» експорту сировинних та напівсировинних матеріалів убік укладення довгострокових інвестиційних контрактів, передачі технологій, створення спільних виробництв у сільськогосподарській, машинобудівній, хімічній галузях тощо саме на території Алжиру. Такий підхід має стати пріоритетним під час аналізу можливостей виходу українських підприємств та компаній на алжирський ринок.
Економіка
Номінальний ВВП: 224 млрд дол.США (2023).
Темпи економічного зростання: 4,2% (2023)
ВВП на душу населення: 5,4 тис.дол. США (2023)
Прямі іноземні інвестиції: 0,44 млрд дол. США (2023).
Рівень інфляції: 7,8 % (2023).
Валютні резерви: 70 млрд дол. США (2023).
Рівень безробіття: 11,81% (2023).
Грошова одиниця: алжирський динар (офіційний курс станом на 05 травня 2025 р. – 132,61 динарів = 1 дол. США).
Загальний товарообіг у млрд дол. США (2023): 99,07 млрд дол. США.
Найважливіші торговельні партнери Алжиру (2023): Італія – 28,71% , Франція – 13,27%, Іспанія – 9,23%, Туреччина – 6,15%, Сполучені Штати Америки з показником у 5,43%.
ЕКСПОРТ
Експорт(2023): 54,75 млрд дол.США.
Основні експортні позиції (2023): нафтовий газ, сира нафта, очищена нафта, азотні добрива, аміак.
Основні експортні партнери (2023): Італія, (29%), Іспанія (12%), Франція (12%), США (5%), Південна Корея (5%).
ІМПОРТ
Імпорт (2023): 44,32 млрд доларів США.
Основні імпортні позиції (2023): пшениця (за сортом твердої пшениці країна займає друге місце серед імпортерів, випереджаючи США, Марокко та Туніс і поступаючись Європейському Союзу), кукурудза, залізна руда, концентроване молоко, транспортні машини та обладнання, промислові вироби.
Основні імпортні партнери: Китай (18,6%), Франція (14%), Італія (7,7%).
Найбільші країни-інвесторів в Алжирі: Китай, Іспанія, Італія, Франція, Туреччина.
Основою економіки АНДР є фінансові надходження від видобутку та експорту вуглеводнів (нафта і природній газ), доля яких в алжирському експорті складає близько 96%
Провідні галузі економіки: енергетична, машинобудування, чорна металургія, нафтопереробна, електроніка, харчова, текстильна, будівельна, деревообробна, хімічна та фармацевтична, шкіряна промисловість. Окрім того, у країні видобуваються фосфати, свинцева, залізна і цинкова руди.
Основні галузі сільського господарства:
- вирощування пшениці (у середньому близько 5,5 млн тон на рік),
- овочевих культур, фініків;
- тваринництво – вирощування великої рогатої худоби, вівець, кіз, верблюдів, птахівництво.
Алжир залишається одним з найбільших у світі імпортерів зернових культур, сухого молока, рослинної олії, мороженого м’яса (окрім м’яса птиці).
На території АНДР знаходяться одні з найбільших у світі покладів природного газу, а також родовища зі значними запасами нафти. Згідно зі звітом Міжнародного газового союзу (UIG) Алжир посідає сьоме місце у світі та перше місце в Африці за обсягом виробництва зрідженого природного газу (СПГ) (лютий 2024 р). У 2023 році через «Sonatrach» (національну нафтогазову компанію Алжиру) Алжир увійшов до трійки провідних постачальників природного газу до ЄС, експортувавши 34,9 млрд куб.м природного газу через газопроводи, і став першим експортером зрідженого природного газу (СПГ) в Африці. У 2022 р. експорт природного газу Алжиру склав 56 млрд куб.м.
З Алжиру до країн ЄС наразі прокладено три морські газогони: GPDF (до Іспанії через Марокко, який станом на кінець 2021 р. тимчасово виведений з експлуатації у зв’язку з розривом дипвідносин між АНДР та Марокко), MEDGAZ (напряму до Іспанії) та GALSI (до Італії через Туніс). Найбільший порт, через який здійснюються відвантаження СПГ знаходиться у м.Скікда на північному сході АНДР.
Крім того, за даними Алжирського національного агентства оцінки запасів вуглеводнів (Alnaft), Алжир посідає 3-є місце у світі за обсягом розвіданих нетрадиційних джерел газу, зокрема сланцевого і 7-е місце – за обсягом нетрадиційних джерел нафти (2022 р.)
За розвіданими покладами нафти Алжир посідає 16-е місце в світі. 80% видобувається національною алжирською компанією «СОНАТРАК» і лише 20% – міжнародними нафтогазовими компаніями.
Попередні прогнози розвитку економіки Алжиру на 2025 р. є доволі оптимістичними. Економіка Алжиру у 2025 р. буде зосереджена на збільшенні продукції сільськогосподарської галузі, нарощуванні інвестицій в енергетику та запуску стратегічних гірничодобувних проєктів.
Крім того, промисловий сектор, який 4 все ще є недостатньо розвинутим, може отримати новий поштовх завдяки поточним інвестиційним проєктам. Відповідно до фінансового закону на 2025 р. передбачається, що невуглеводневий сектор Алжиру зросте на 5%.
Законом передбачено зростання доходів бюджету у 2025 році на 3,5%, які мають скласти 8 523,06 млрд DZ, а видатків – на 9,9% до 16 794,61 млрд DZ, що на 9,9% більше порівняно з 2024 роком.
За інформацією, поширеною ЗМІ Алжиру, валовий внутрішній продукт Алжиру у 2025 р. становитиме приблизно 279 млрд дол. США. Уряд Алжиру встановив базову ціну 60 дол. США за барель сирої нафти та 70 дол. США як орієнтовну ціну на період 2025- 2027 років. Ця стратегія націлена на стабілізацію державних фінансів. Очікується, що промисловий сектор зросте на 6,2%, сільське господарство – на 4,4%, будівництво – на 4,3%, а вуглеводневий сектор – на 2,4%
Алжирська влада застосовує різні адміністративні та протекціоністські заходи з метою захисту національного ринку та місцевого виробника: інвестиційне законодавство не дозволяє іноземним інвесторам мати більше 49% у капіталі створюваного в Алжирі підприємства у т.зв. «стратегічних секторах економіки» (енергетика, критична транспортна інфраструктура, оборонна промисловість, комунікації), введення імпортних ліцензій, пряма заборона на імпорт низки товарів (в основному, продовольчих) – усі подібні заходи, які здебільшого носять раптовий і непередбачуваний характер, покликані, за словами алжирської влади, скоротити дисбаланс у зовнішній торгівлі і дати конкурентні переваги місцевим товарам.
Цікаві факти