Згідно з інформацією Державної митної служби України, зовнішня торгівля товарами протягом 2023 р. склала 103 млн 183 тис. дол США, що вдвічі менше у порівнянні з 2021 та 2022 рр.
Експорт товарів з України за 2023 р. становив 34 млн. 3 тис. дол. США.
Номенклатура українського експорту:
У структурі українського експорту до Алжиру за 2023 р. переважали такі групи товарів:
- феросплави – 11 млн 346 тис. дол. США
- інші товари – 9 млн.429 тис.дол.США
-пшениця – 6 млн 641 тис.дол.США
- Ячмінь - 1 млн 283 тис. дол. США
- декстрин, модифіковані крохмалі, клеї на їх основі – 920 тис. дол США
- інші глини, крім глин 6806, муліт, землі – 819 тис.дол США
-Нафта та нафтопродукти – 555 тис.дол США
- ізолятори електричні з будь-яких матеріалів – 421 тис. дол США
- Інші глини, крім глин 6806, муліт, землі – 349 тис. дол США
Імпорт товарів протягом 2023 р. склав 69 млн 180 тис. дол США, що на 50,7 % більше ніж у 2022 р.
Номенклатура імпорту в Україну:
В структурі українського імпорту з Алжиру у 2023 р. переважали такі групи товарів:
- Гази нафтові - 57 млн 744 тис.дол США
- Добрива мінеральні або хімічні, азотні – 5 млн 387 тис. дол США
- Водень, інертні гази та інші неметали – 2 млн 959 тис.дол США
- Аміак – 1 млн 311 тис.дол США
- Фініки, інжир, ананаси, авокадо, гуаява, манго – 483 тис.дол США
- Поліацеталі, поліетери, епоксидні, алкідні смоли; полікарбонати, поліестери – 288 тис.дол США
Сальдо торгівлі товарами: за 2023 р. негативне і складало -35 млн. 177 тис. дол. США).
Істотне скорочення сукупного обсягу торгівлі товарами між Україною та Алжиром у 2023 р.(майже у 2,5 рази) у порівнянні з 2021 та 2022 рр. обумовлюється насамперед повномасштабною збройною агресією рф проти України та постановкою Алжиром у цьому зв’язку торговельно-економічного співробітництва з Україною «на паузу», протекціоністською політикою уряду Алжиру та заміщення товарів іноземного виробництва місцевими не зважаючи на зниження їх якості, а також запровадженням адміністративних бар’єрів спрямованих на фізичне зниження обсягу імпорту в країну.
Статистика за 11 місяців 2024 р.
Згідно з інформацією Державної митної служби України, зовнішня торгівля товарами протягом 11 місяців 2024 р. склала 360 млн 822 тис. дол США.
Експорт товарів з України за 11 місяців 2024 р. становив 265 млн. 943 тис. дол. США.
Номенклатура експорту:
Пшениця- 212 млн 609 тис. дол. США
Інші товари – 23 млн 447 тис.дол.США
Ячмінь – 22 млн 681 тис. дол. США
Інші глини, крім глин 6806, муліт, землі – 1 млн 147 тис. дол. США
Насіння свиріпи або ріпаку – 3 млн 664 тис. дол. США
У період з 2021 по 2024 р. найвищий показник експорту пшениці з України до Алжиру був зафіксований у 2024 р. (статистика за січень-листопад 2024 р.) і складає 212 млн 609 тис. дол. США
Імпорт товарів за 11 місяців 2024 р. склав 94 млн 879 тис. дол США.
Номенклатура імпорту:
Гази нафтові – 91 млн 971 тис.дол.США
Водень, інертні гази та інші неметали – 1 млн 382 тис.дол.США
Фініки, інжир, ананаси, авокадо, гуаява, манго – 985 тис.дол.США
Аміак – 392 тис.дол.США
Сальдо торгівлі товарами: за 11 місяців 2024 р. позитивне і складало 171 млн. 64 тис. дол. США).
Україна постачає в Алжир сировинні або напівсировинні товари. Зазначена ситуація може частково пояснюватись необхідністю сплачувати високі ставки ввізного мита на товари у порівнянні з продукцією походженням із ЄС, з яким у Алжира з 2002 р. (а на практиці з 2005 р.) діє Угода про асоціацію, а також застосуванням «правила 51/49» при створенні СП у т.зв. «стратегічних галузях економіки», частими змінами у зовнішньоторговельному законодавстві, бюрократичними обмеженнями при виконанні імпортних контрактів, відсутністю у Алжира статусу країни-члена СОТ та ін.
Разом з тим, у 2020 р. урядом Алжиру прийнято зміни до правила «51/49», згідно якого раніше 51% акцій усіх спільних підприємств мав належати алжирським партнерам. Наразі дія цього правила залишилась актуальною по відношенню лише до т.зв. стратегічних галузей економіки, які охоплюють галузі розвідки і видобутку корисних копалин, нафти та газу, електроенергетики, ВТС, управління повітряними та морськими портами, мережею залізниць, а також фармацевтичну галузь.
Українським економічним операторам необхідно враховувати, що Алжир, намагаючись зменшити залежність від «вуглеводневої ренти», поступово відходить від тривіального імпорту товарів з індустріально розвинених країн світу. Наразі країна намагається залучати інвестиції у розвиток промисловості, сільського господарства, створення експортоорієнтованих підприємств і нових робочих місць. В Алжирі ціла низка галузей (металургійна та видобувна промисловість, хімічна та енергетична сфера) потребують впровадження новітніх технологій, ноу-хау, сучасного високоточного обладнання.
У сільському господарстві алжирські економічні оператори висловлюють зацікавленість не лише у поставках зернових з України, але й в обміні делегаціями, проведенні тренінгів, семінарів щодо підвищення родючості ґрунтів, вирощування якісних кормів для худоби, обміну науковими досягненнями, експорту алжирських фруктів, овочів та фініків в Україну тощо.
Цікавим може бути співробітництво у галузі налагодження прямих оптових поставок до АНДР української соняшникової та рослинної (зокрема соєвої) олії, яка, за даними Посольства, надходить до Алжиру у не бутильованому вигляді шляхом її реекспорту з боку турецьких трейдерів.
Алжир є також одним з найбільших у світі імпортерів та споживачів сухого порошкового молока (щороку вартість імпорту цієї сировини сягає понад 2 млрд. дол. США). Надвеликі обсяги закупівель сухого молока обумовлені нездатністю молочної галузі Алжиру самостійно задовільнити потреби внутрішнього ринку у свіжому молоці та інших видах молочної продукції. Проте слід зазначити, що прямий імпорт свіжого (рідкого) коров’ячого молока та усієї лінійки молочної продукції (сири, йогурти, кефіри, сметана тощо) обкладається митним акцизом у розмірі 70% від інвойсної вартості, що робить його ввезення абсолютно невигідним для місцевих суб’єктів господарювання. Подібна протекційна міра, за словами алжирського керівництва, пов’язана із необхідністю захисту місцевого виробника, збереження існуючих робочих місць, а також залучення прямих іноземних інвестицій для локалізації виробництва молока і молочної продукції в Алжирі.
Відтак, з метою просування української агропродовольчої та, у т.ч. молочної продукції, вітчизняним виробникам слід сконцентрувати увагу на створенні в Алжирі спільних підприємств із випуску товарів харчової промисловості, передачі «ноу-хау» та наявних в Україні сучасних технологій у галузях виробництва молока і молочної продукції, птахівництва, тваринництва, переробній промисловості тощо.
Зацікавлені українські виробники молочної продукції з метою розширення власної присутності на алжирському ринку мають зосередитись на встановленні контактів із Національним агентством з питань молока Алжиру “ONIL”, що забезпечить їх внесення до списку потенційних постачальників відповідної продукції. Зазначене, у свою чергу, дозволить вітчизняним підприємствам також брати участь у державних тендерах, у т.ч. щодо експорту сухого молока до Алжиру.
Важливо також враховувати той факт, що наявність діючої з 2005 р. між Алжиром та ЄС угоди про вільну торгівлю значно звужує можливості розвитку прямого експорту українських товарів до АНДР, оскільки вся продукція, яка імпортується до Алжиру з-за меж країн-членів ЄС обкладається ввізними митами, що коливаються від 30% до 200%, тоді як митні ставки на товари ЄС-походження не перевищують 10%, а подекуди взагалі звільняються від сплати митних зборів.
На противагу угоді про ЗВТ з ЄС, алжирське керівництво останнім часом робить ставку на просуванні тези про переваги торговельно-економічної взаємодії з іноземними партнерами у рамках новоствореної Африканської континентальної зони вільної торгівлі, одним з найбільш активних «адвокатів» якої була АНДР. На переконання уряду Алжиру, саме АНДР має стати «північними воротами» для доступу до західної частини Африканського континенту продукції і товарів, які вироблятимуться на території АНДР із використанням найкращих світових, у т.ч. європейських технологій.
Під час планування тактики подальшого розвитку торговельно-економічного співробітництва з Алжиром українська сторона має враховувати зміни, які відбуваються у підходах керівництва АНДР до подальших кроків щодо забезпечення економічного розвитку країни, а саме: відхід від «примітивного» експорту сировинних та напівсировинних матеріалів убік укладення довгострокових інвестиційних контрактів, передачі технологій, створення спільних виробництв у сільськогосподарській, машинобудівній, хімічній галузях тощо саме на території Алжиру. Такий підхід має стати пріоритетним під час аналізу можливостей виходу українських підприємств та компаній на алжирський ринок.
Економіка
Номінальний ВВП: 224 млрд дол.США (2023).
Темпи економічного зростання: 4,2% (2023)
ВВП на душу населення: 3,2 тис. дол. США (2021) - 97 місце у світі. У 2022 р. – 4,1 тис. дол. США.
Прямі іноземні інвестиції: 0,44 млрд дол. США (2023).
Рівень інфляції: 7,8 % (2023).
Внутрішній борг: 63 % від ВВП (2022).
Зовнішній борг: 1,65 % від ВВП (2022).
Валютні резерви: 70 млрд дол. США (2023).
Рівень безробіття: 11,81% (2023).
Провідні галузі економіки: енергетична, машинобудування, чорна металургія, нафтопереробна, електроніка, харчова, текстильна, будівельна, деревообробна, хімічна та фармацевтична, шкіряна промисловість. Окрім того, у країні видобуваються фосфати, свинцева, залізна і цинкова руди.
Основні галузі сільського господарства:
Алжир залишається одним з найбільших у світі імпортерів зернових культур, сухого молока, рослинної олії, мороженого м’яса (окрім м’яса птиці).
Загальний товарообіг у млрд дол. США (2023): 99,07 млрд дол. США.
Експорт (2023): 54,75 млрд дол.США (2023).
Основні експортні позиції (2023): нафтовий газ, сира нафта, очищена нафта, азотні добрива, аміак.
Основні експортні партнери (2023): Італія, (29%), Іспанія (12%), Франція (12%), США (5%), Південна Корея (5%).
Імпорт (2023): 44,32 млрд доларів США.
Основні імпортні позиції (2023): пшениця (за сортом твердої пшениці країна займає друге місце серед імпортерів, випереджаючи США, Марокко та Туніс і поступаючись Європейському Союзу), кукурудза, залізна руда, концентроване молоко, транспортні машини та обладнання, промислові вироби.
Основні імпортні партнери (2022): Китай (18,6%), Франція (14%), Італія (7,7%).
Найбільші країни-інвесторів в Алжирі: Китай, Іспанія, Італія, Франція, Туреччина.
Найважливіші торговельні партнери Алжиру (2023): Італія – 28,71% , Франція – 13,27%, Іспанія – 9,23%, Туреччина – 6,15%, Сполучені Штати Америки з показником у 5,43%.
Алжирська національна економіка, орієнтована на нафто і газовидобувну промисловість.
На території АНДР знаходяться одні з найбільших у світі покладів природного газу, а також родовища зі значними запасами нафти. Згідно зі звітом Міжнародного газового союзу (UIG) Алжир посідає сьоме місце у світі та перше місце в Африці за обсягом виробництва зрідженого природного газу (СПГ) (лютий 2024 р). У 2023 році через «Sonatrach» (національну нафтогазову компанію Алжиру) Алжир увійшов до трійки провідних постачальників природного газу до ЄС, експортувавши 34,9 млрд куб.м природного газу через газопроводи, і став першим експортером зрідженого природного газу (СПГ) в Африці. У 2022 р. експорт природного газу Алжиру склав 56 млрд куб.м.
З Алжиру до країн ЄС наразі прокладено три морські газогони: GPDF (до Іспанії через Марокко, який станом на кінець 2021 р. тимчасово виведений з експлуатації у зв’язку з розривом дипвідносин між АНДР та Марокко), MEDGAZ (напряму до Іспанії) та GALSI (до Італії через Туніс). Найбільший порт, через який здійснюються відвантаження СПГ знаходиться у м.Скікда на північному сході АНДР.
Крім того, за даними Алжирського національного агентства оцінки запасів вуглеводнів (Alnaft), Алжир посідає 3-є місце у світі за обсягом розвіданих нетрадиційних джерел газу, зокрема сланцевого і 7-е місце – за обсягом нетрадиційних джерел нафти (2022 р.)
За розвіданими покладами нафти Алжир посідає 16-е місце в світі. 80% видобувається національною алжирською компанією «СОНАТРАК» і лише 20% – міжнародними нафтогазовими компаніями.
Поряд з об’єктивним дефіцитом ВКВ у країні, державними органами, з метою зменшення відтоку валюти, ускладнюються умови здійснення імпортних операцій, зокрема, введено обов’язкове блокування суми у 120% вартості імпортного контракту, як гарантію його виконання тощо.
Фінансовий закон 2024 р. є значним кроком у розвитку та покращення податкових процедур в Алжирі. Законом вносяться корективи, спрямовані на більш суворе регулювання чинних процесів контролю. Цей підхід є частиною запланованих заходів Алжиру оптимізувати прозорість та ефективність податкових процедур в країні. Відповідно до фінансового закону, Алжир на 2024 р. прийняв найбільший бюджет у своїй історії, який складає 113 млрд дол.США із очікуваним дефіцитом у 45 млрд дол.США. Тобто держбюджет у 2024 р. в рамках цього закону передбачає історичне зростання витрат – до 15 275,28 млрд. алжирських динарів, 18% з яких призначені для державного інвестування. Цей бюджет спрямований на збільшення інвестиційних витрат, зниження податків для компаній що розвиваються, підвищення зарплат і продовження програми підтримки громадян.
Алжирська влада застосовує різні адміністративні та протекціоністські заходи з метою захисту національного ринку та місцевого виробника: інвестиційне законодавство не дозволяє іноземним інвесторам мати більше 49% у капіталі створюваного в Алжирі підприємства у т.зв. «стратегічних секторах економіки» (енергетика, критична транспортна інфраструктура, оборонна промисловість, комунікації), введення імпортних ліцензій, пряма заборона на імпорт низки товарів (в основному, продовольчих) – усі подібні заходи, які здебільшого носять раптовий і непередбачуваний характер, покликані, за словами алжирської влади, скоротити дисбаланс у зовнішній торгівлі і дати конкурентні переваги місцевим товарам.
Цікаві факти