• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Français
Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Алжиром
Опубліковано 24 серпня 2012 року о 01:27

Загальна довідка про економіку АНДР

АНДР розташована у північній частині африканського континенту. На заході країна межує з Марокко, територією невизнаної Західної Сахари і Мавританією, на півдні – з Малі і Нігером, на сході – з Тунісом і Лівією,  з півночі омивається Середземним морем.

Територія – 2 млн. 382 тис. кв. км. До 80 % населення, а також основний економічний потенціал АНДР сконцентровано на півночі країни на вузький смужці суши (до 200 км в глибину), що тягнеться вздовж узбережжя Середземного моря та прикрита від пустелі Атласькими горами.

Більшість території країни посідає пустеля та високогірні плато. В цій частині знаходяться поклади нафти і природного газу.

Населення – 43,6 млн. чол. (станом на липень 2020 р.).

Столиця – м. Алжир (2,5 млн. чол.)

Адміністративний поділ – 58 вілая і 1 столичний округ

Офіційна мова – арабська, поширена мова ділового спілкування - французька

Грошова одиниця – алжирський динар = 100 сантімам

Офіційний курс до долара США – 133,75 алжирських динарів за долар США (березень 2021 р.).

Основні виставкові заходи в Алжирі у 2021 році

Дата та місце проведення

Назва заходу

23-25 лютого 2021 р.

(м. Алжир)

Міжнародна виставка безпеки та пожежної охорони «SECUR 2020»

23-27 березня 2021 р.

(м. Алжир)

Міжнародна виставка комунального господарства «SITP»

05-08 квітня 2021 р.

(м. Алжир)

Міжнародна виставка агропромислової продукції «DJAZAGRO»

23-27 травня 2021 р. 

(м. Алжир)

Міжнародна виставка будівельних матеріалів «BATIMATECEXPO»

03-06 червня 2021 р.

(м. Алжир)

Міжнародна виставка «SIPSA-SIMA»

14-19 червня 2021 р.
(м. Алжир)
Міжнародна ярмарка «Foire Internationale d'Alger»


Більш детальну інформацію про зазначені заходи можна отримати за інтернет адресою www.safex.dz.

Двостороннє співробітництво України з Алжирською Народною Демократичною Республікою у торговельно-економічній сфері (2020 рік)

Українсько-алжирське торговельно-економічне співробітництво регулюється Угодою про торговельне співробітництво (підписана 01 липня 1993 р., м.Київ) та Конвенцією між Урядом України та Урядом АНДР про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (підписана 14 грудня 2002 р., м.Алжир).

Сукупний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною та АНДР у 2019 р. склав 614,4 млн. дол. США, що є найбільшим показником за всю історію двосторонніх торговельно-економічних відносин.

Згідно з інформацією Державного комітету статистики України, зовнішня торгівля товарами протягом 2020 р. склала 364,439 млн. дол. США.

Сукупний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною та АНДР у 2020 р. склав 378,408 млн. дол. США. (зменшився і складає 61,59 % у порівнянні з 2019 р.).

Експорт товарів склав 357 млн. 254 тис. дол. США (61,1 % у порівнянні з  2019 р.).

Номенклатура українського експорту:

У структурі українського експорту до Алжиру у 2020 р. переважали такі групи товарів: зернові культури – 153 млн. 260 тис. дол. США (73,2 % у порівнянні з  2019 р.), чорні метали – 93,052 млн. дол. США (35,6 % у порівнянні з  2019 р.), руди, шлаки і зола – 76 млн. 650 тис. дол. США (130,9 % у порівнянні з  2019 р.), жири та олії тваринного та рослинного походження – 9 млн. 465 тис. дол. США (51,9 % у порівнянні з  2019 р.)

Імпорт товарів складав 7 млн. 185 тис. дол. США (зменшився і складає 53,5% у порівнянні з  2019 р.)

Номенклатура імпорту в Україну:

В структурі українського імпорту з Алжиру у 2020 р. переважали такі групи товарів: сіль, сірка, землі та каміння – 5 млн. 268 тис. дол. США (44,2 % у порівнянні з  2019 р.), продукти неорганічної хімії – 358 тис. дол. США (35 % у порівнянні з  2019 р.), їстівні плоди та горіхи – 456,9 тис. дол. США (117,3 % у порівнянні з  2019 р).

Сальдо торгівлі товарами: за 2020 р. позитивне і складає 350 млн. 69 тис. дол. США.

Обсяг торгівлі послугами за 2020 р. склав 13 млн. 969 тис. дол. США. (зменшився і складає 83,23 % у порівнянні з  2019 р.).

Експорт послуг складав 12 млн. 420 тис. дол. США. (84,5 % у порівнянні з  2019 р.). Структура: транспортні послуги, послуги, пов’язані з подорожами.

Імпорт послуг склав 1 млн. 549 тис. дол. США (70,8 % у порівнянні з  2019 р.). Структура: державні та урядові послуги, транспортні послуги, послуги, пов’язані з подорожами.

Сальдо торгівлі послугами за 2020 р. позитивне і складає 10 млн. 871 тис. дол. США.

Падіння українського експорту в Алжир упродовж 2020 р. в основному було спричинене негативним впливом пандемії COVID-19, закриттям кордонів перед товарами імпортного походження, які складають конкуренцію місцевим виробникам.

Економіка та бізнес-клімат Алжиру

Алжирська Народна Демократична Республіка за результатами 2019 р. стала другим найбільшим торговельно-економічним партнером України на Африканському континенті, поступившись лише Єгипту. За період січень-грудень 2019 р. сукупний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною та АНДР склав 614,4 млн. дол. США, що є рекордним показником за всю історію двосторонніх відносин. Протягом 2019 року спостерігалось значне (майже на 50%) збільшення експортних поставок до Алжиру на тлі безпрецедентного зростання обсягів експорту зернових.

Україна постачає в Алжир сировинні або напівсировинні товари. Зазначена ситуація може частково пояснюватись необхідністю сплачувати високі ставки ввізного мита на товари у порівнянні з продукцією походженням із ЄС, з яким у Алжира з 2002 р. (а на практиці з 2005 р.) діє Угода про асоціацію, а також застосуванням «правила 51/49» при створенні СП у т.зв. «стратегічних галузях економіки», частими змінами у зовнішньоторговельному законодавстві, бюрократичними обмеженнями при виконанні імпортних контрактів, відсутністю у Алжира статусу країни-члена СОТ та ін.

Разом з тим, у 2020 р. урядом Алжиру прийнято зміни до правила «51/49», згідно якого раніше 51% акцій усіх спільних підприємств мав належати алжирським партнерам. Наразі дія цього правила залишилась актуальною по відношенню лише до т.зв. стратегічних галузей економіки, які охоплюють галузі розвідки і видобутку корисних копалин, нафти та газу, електроенергетики, ВТС, управління повітряними та морськими портами, мережею залізниць, а також фармацевтичну галузь.

Українським економічним операторам необхідно враховувати, що Алжир, намагаючись зменшити залежність від «вуглеводневої ренти», поступово відходить від тривіального імпорту товарів з індустріально розвинених країн світу. Наразі країна намагається залучати інвестиції у розвиток промисловості, сільського господарства, створення експортоорієнтованих підприємств і нових робочих місць. В Алжирі ціла низка галузей (металургійна та видобувна промисловість, хімічна та енергетична сфера) потребують впровадження новітніх технологій, ноу-хау, сучасного високоточного обладнання.

Підвищеним з боку алжирської сторони є також інтерес до імпорту кормових сортів кукурудзи, сої та ячменю українського походження. Про це, зокрема, свідчать контакти Посольства з “ONAB” – державною агенцією Алжиру з питань закупівлі кормів, яка, у свою чергу, також висловила готовність сприяти організації презентації українських виробників кормових культур під час їх можливого візиту до АНДР.

Щодо закупівель української зернової продукції та, зокрема, пшениці слід зазначити, що, наприклад, зерновий ринок Алжиру залишається достатньо ємним і перспективним для українського збіжжя. Разом з тим, нашій державі бракує системності у співпраці з алжирським партнерами та, насамперед, з державними структурами на кшталт Національного офісу зернових АНДР (OAIC), який є єдиною установою, уповноваженою формувати графік державних закупівель шляхом оголошення відповідних тендерів.

Для цього кожний зацікавлений український зернотрейдер має пройти процедури предкваліфікації з тим, аби бути включеним до т.зв. «short-list» цієї організації. Згідно алжирського законодавства, тендерну документацію щодо державних закупівель мають право отримувати виключно компанії, внесені до списку потенційних експортерів. На даний час увесь український експорт зернових до Алжиру здійснюється через приватний бізнес, або т.зв. зернові біржі, що, у свою чергу, не може гарантувати сталої динаміки зростання обсягів вітчизняного експорту збіжжя до АНДР та наражає українські поставки на потенційні загрози, які можуть виникнути унаслідок флуктуації світових цін на цю сировину, а також відсутність можливості застосування механізмів державної підтримки експортно-імпортних операцій. Крім цього, здійснення поставок українського зерна до Алжиру лише за посередництва представників малих та середніх приватних підприємств автоматично збільшує ризики, пов’язані з якістю продукції, яка постачається до Алжиру, що, у свою чергу, може мати, за певних обставин, негативі наслідки для іміджу вітчизняної зернової продукції в Алжирі.

У сільському господарстві алжирські економічні оператори висловлюють зацікавленість не лише у поставках зернових з України, але й в обміні делегаціями, проведенні тренінгів, семінарів щодо підвищення родючості ґрунтів, вирощування якісних кормів для худоби, обміну науковими досягненнями, експорту алжирських фруктів, овочів та фініків в Україну тощо.

Посольством відмічено також інтерес алжирських сільськогосподарських компаній та аграрних фондів до закупівлі в Україні живої КРХ (племінних бичків, корів молочної та м’ясної порід тощо). Також з метою вивчення можливостей імпорту меду у 2019-2020 рр. Україну відвідали керівники кількох алжирських компаній, що спеціалізуються на реалізації товарів харчування. Обидва зазначені напрями можуть отримати позитивну динаміку лише після погодження алжирською стороною санітарних сертифікатів на експорт такої продукції з України (документи перебувають на розгляді Міністерства сільського господарства АНДР з 2019 р.).   

Цікавим може бути співробітництво у галузі налагодження прямих оптових поставок до АНДР української соняшникової та рослинної (зокрема соєвої) олії, яка, за даними Посольства, надходить до Алжиру у не бутильованому вигляді шляхом її реекспорту з боку турецьких трейдерів.

Алжир є також одним з найбільших у світі імпортерів та споживачів сухого порошкового молока (щороку вартість імпорту цієї сировини сягає понад 2 млрд. дол. США). Надвеликі обсяги закупівель сухого молока  обумовлені нездатністю молочної галузі Алжиру самостійно задовільнити потреби внутрішнього ринку у свіжому молоці та інших видах молочної продукції. Проте слід зазначити, що прямий імпорт свіжого (рідкого) коров’ячого молока та усієї лінійки молочної продукції (сири, йогурти, кефіри, сметана тощо) обкладається митним акцизом у розмірі 70% від інвойсної вартості, що робить його ввезення абсолютно невигідним для місцевих суб’єктів господарювання. Подібна протекційна міра, за словами алжирського керівництва, пов’язана із необхідністю захисту місцевого виробника, збереження існуючих робочих місць, а також залучення прямих іноземних інвестицій для локалізації виробництва молока і молочної продукції в Алжирі.

Відтак, з метою просування української агропродовольчої та, у т.ч. молочної продукції, вітчизняним виробникам слід сконцентрувати увагу на створенні в Алжирі спільних підприємств із випуску товарів харчової промисловості, передачі «ноу-хау» та наявних в Україні сучасних технологій у галузях виробництва молока і молочної продукції, птахівництва, тваринництва, переробній промисловості тощо.

Зацікавлені українські виробники молочної продукції з метою розширення власної присутності на алжирському ринку мають зосередитись на встановленні контактів із Національним агентством з питань молока Алжиру “ONIL”, що забезпечить їх внесення до списку потенційних постачальників відповідної продукції. Зазначене, у свою чергу, дозволить вітчизняним підприємствам також брати участь у державних тендерах, у т.ч. щодо експорту сухого молока до Алжиру.

Важливо також враховувати той факт, що наявність діючої з 2005 р. між Алжиром та ЄС угоди про вільну торгівлю значно звужує можливості розвитку прямого експорту українських товарів до АНДР, оскільки вся продукція, яка імпортується до Алжиру з-за меж країн-членів ЄС обкладається ввізними митами, що коливаються від 30% до 200%, тоді як митні ставки на товари ЄС-походження не перевищують 10%, а подекуди взагалі звільняються від сплати митних зборів.

На противагу угоді про ЗВТ з ЄС, алжирське керівництво останнім часом робить ставку на просуванні тези про переваги торговельно-економічної взаємодії з іноземними партнерами у рамках новоствореної Африканської континентальної зони вільної торгівлі, одним з найбільш активних «адвокатів» якої була АНДР. На переконання уряду Алжиру, саме АНДР має стати «північними воротами» для доступу до західної частини Африканського континенту продукції і товарів, які вироблятимуться на території АНДР із використанням найкращих світових, у т.ч. європейських технологій.

Під час планування тактики подальшого розвитку торговельно-економічного співробітництва з Алжиром українська сторона має враховувати зміни, які відбуваються у підходах керівництва АНДР до подальших кроків щодо забезпечення економічного розвитку країни, а саме: відхід від «примітивного» експорту сировинних та напівсировинних матеріалів убік укладення довгострокових інвестиційних контрактів, передачі технологій, створення спільних виробництв у сільськогосподарській, машинобудівній, хімічній галузях тощо саме на території Алжиру. Такий підхід має стати пріоритетним під час аналізу можливостей виходу українських підприємств та компаній на алжирський ринок.

Загальна характеристика економіки Алжиру.

  • Алжирська економіка значною мірою залежить від імпорту аграрної, промислової та нафтохімічної продукції. У 2019 р. сальдо зовнішньої торгівлі Алжиру залишалось традиційно негативним, в якому імпорт перевищував експорт на 6 млрд. дол. США (експорт склав 35,8 млрд. дол. США, а імпорт– 41,79 млрд. дол. США).
  • У 2019 р. на долю ЄС припало 53,4% від загального обсягу імпорту товарів іноземного виробництва на суму 22,4 млрд. дол. США (на 12% менше, ніж у 2018 р.). Найбільшими експортерами товарів з ЄС до АНДР стали Франція (20,3%), Іспанія (9,1%), Італія (8,4%). 
  • Найбільшими постачальниками товарів до АНДР не європейського походження є КНР (17%), Аргентина (3,9%), Бразилія (2,3%).
  • Алжир не є членом СОТ. Наразі Алжир ініціює комплексний перегляд умов економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС через «невигідні для алжирської економіки умови». Двосторонні угоди про ЗВТ Алжир має лише з двома країнами: Йорданією та Тунісом. До товарів походженням з ЄС застосовуються пільгові митні тарифи, які в середньому не перевищують 5% або ж взагалі звільняються від сплати ввізного мита. Товари походженням з інших країн обкладаються ввізними митами, які можуть коливатись від 30 до 200%, що подекуди робить готові до кінцевого споживання товари українського походження конкурентно неспроможними.  
  • Найбільшими статтями імпорту до Алжиру є:
  • - продукти нафтопереробки (бензин, дизель) у 2019 р. на суму понад 2 млрд. дол. США;
  • - пшениця (у 2019 р. її імпортовано на суму 1,85 млрд. дол. США);
  • - транспортні засоби та автомобілі (у 2019 р. імпортовано на суму 1,43 млрд. дол США);
  • - сухе молоко (на суму 1,1 млрд. дол. США за 2019 р.); 
  • - трубна продукція із заліза та сталі (на суму 1 млрд. дол. США у 2019р.);
  • - ліки та фармакологічна продукція (на суму близько 800 млн. дол. США в основному з Франції, Німеччини, Швейцарії та Індії).

Цікаві факти

  • Алжир – третій найбільший в світі імпортер пшениці після Єгипту та Індонезії.
  • Алжир щорічно споживає 18% світового виробництва сухого молока (понад 355 тис. тон у 2019 р.). Середня відпускна ціна у роздріб  в Алжирі складає 2,3 дол. США за кг. Основні постачальники: Нова Зеландія (26,5%), Уругвай (19,6%), Аргентина (15,6%), Франція (7,8%), Бельгія (6,5%).
  • Значною є потреба Алжиру у соєвій олії, якої у 2019 р. було закуплено на суму понад 600 млн. дол. США. 

Володіючи значними запасами природного газу (близько 4500 млрд. куб. м., 2,37% від підтверджених світових резервів), Алжир входить до списку лідерів світової нафтогазовидобувної галузі. АНДР посідає 7-е місце серед провідних експортерів газу, і 17-е серед експортерів нафти. Держава є членом Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та Форуму країн-експортерів природного газу.

Основу алжирської економіки становить вуглеводневий сектор. На нього в середньому припадає понад 95% експортних доходів, майже 60% доходів до бюджету та близько 25% ВВП.

Розуміючи небезпеку, яка зумовлена тотальною залежністю Алжиру від вуглеводневого сектору, влада країни заохочує плани з диверсифікації економіки та розвитку інших галузей народного господарства. Так, крім нафтогазового сектора в країні розвинені електроенергетика, сільське господарство, металургія, будівництво, харчова промисловість та низка інших галузей, включаючи сферу послуг.

Нижче подаємо статистичні дані щодо основних макроекономічних показників економіки АНДР за 11 місяців 2020 року, а також кола найбільших торговельно-економічних партнерів Алжиру у 2020 році.

            За наявною інформацією, упродовж зазначеного періоду дефіцит торговельного балансу АНДР склав 10 млрд. дол. США, не дивлячись на скорочення імпортних операцій на 18% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 р.

            Загальний обсяг алжирського експорту у грошовому еквіваленті склав 21,55 млрд. дол. США проти 33 млрд. дол. США за 11 місяців 2019 р. (падіння на 34,82%).

            Загальний обсяг імпортних операцій, пов’язаних із закупівлею продовольчих товарів, залишився на рівні 2019 р. і склав 7,4 млрд. дол. США. За перші 11 місяців минулого року Алжир здійснив закупівлю зернових на суму 3,5 млрд. дол. США, з яких на пшеницю припало близько 1,45 млрд. дол. США (основні постачальники – Франція та Аргентина), кукурудзу – 800 млн. дол. США. Імпорт сухого молока склав 1,44 млрд. дол. США, що на 24% більше за показники 2019 р. Імпорт цукру зріз майже на 10% і склав 719 млн. дол. США (в основному з Бразилії, де Алжир має власні господарства з вирощування цукрової тростини).

            Водночас у 2020 р. спостерігалось падіння обсягів імпорту нафтопродуктів та, зокрема, бензину (118 млн. дол. США) та дизелю (76 млн. дол. США).          

            Фармацевтичної продукції Алжир закупив на суму 1,16 млрд. дол. США. Також зафіксовано зростання обсягів імпорту інсуліну на загальну суму 30,3 млн. дол. США (за словами міністра фармацевтичної промисловості, АНДР вийде на рівень самозабезпечення інсуліном до 2024 р.).

            Найбільшим торговельним партнером Алжиру традиційно залишався Китай, експорт продукції якого до АНДР за 11 місяців 2020 р. склав 5,3 млрд. дол. США (17% від загального експорту до АНДР. Сукупний товарообіг між країнами склав 6,42 млрд. дол. США). Товарообіг із Францією, яка стала другим найбільшим торговельно-економічним партнером Алжиру упродовж 11 місяців 2020 р., склав 6,31 млрд. дол. США.

Слід за Китаєм йдуть Франція (3,36 мрд. дол. США), Італія (2,2 млрд. дол. США), ФРН (1,97 млрд. дол. США). Найбільшим імпортером алжирської продукції (в основному за рахунок вуглеводнів) у 2020 р. стали Італія (3,1 млрд. дол. США), Франція (2,95 млрд. дол. США), Іспанія (1,96 млрд. дол. США), Туреччина (1,89 млрд. дол. США) та Китай (1,1 млрд. дол. США).


Економіка Алжиру характеризується присутністю значної частки державного сектору у всіх ключових сферах: енергетиці, промисловості, транспорті, фінансовій сфері, меншою мірою - у торгівлі. Серед потужних галузей економіки, державний сектор відносно слабше представлений лише у сільському господарстві та харчовій промисловості, де доля приватного сектора перевищує 90%.

Алжирська влада застосовує різні адміністративні та протекціоністські заходи з метою захисту національного ринку та місцевого виробника: інвестиційне законодавство не дозволяє іноземним інвесторам мати більше 49% у капіталі створюваного в Алжирі підприємства у т.зв. «стратегічних секторах економіки» (енергетика, критична транспортна інфраструктура, оборонна промисловість, комунікації), введення імпортних ліцензій, пряма заборона на імпорт низки товарів (в основному, продовольчих) – усі подібні заходи, які здебільшого носять раптовий і непередбачуваний характер, покликані, за словами алжирської влади, скоротити дисбаланс у зовнішній торгівлі і дати конкурентні переваги місцевим товарам. 

Огляд основних секторів економіки.

Найбільш розвиненою галуззю, яка забезпечує 95% експортних доходів, є видобуток газу і нафти. Розвідані поклади нафти становлять 12,2 млрд. барелів, а природного газу – 4,5 млрд. м. куб. (2,37% від загальносвітових). У разі збереження нинішніх темпів видобутку, цих запасів повинно вистачити на 30-50 років. У галузі зайнято понад 150 тисяч чоловік.

Крім нафтогазової галузі в Алжирі добре розвинені електроенергетика, металургія, гірничодобувна промисловість, сільське господарство, харчова промисловість та деякі інші.

При досить високих темпах приросту населення (більше 2% на рік, або близько 1 млн. чоловік) забезпечення країни продовольством є одним з головних завдань алжирської влади.

В цілому, Алжир забезпечує себе продовольчою продукцією в середньому на 75%. При цьому, за деякими позиціями (м'ясо птиці, овочеві та плодові культур) країна забезпечує себе на 100%.

Алжир прагне в найближчі роки повністю відмовитися від імпорту пшениці твердих сортів за рахунок збільшення її виробництва місцевими фермерами.

Разом з тим, Алжир традиційно входить до списку найбільших імпортерів зернових в світі (пшениці м'яких сортів, ячменю, кукурудзи та ін.). Щорічні потреби країни в імпорті становлять від 9 до 12 млн. тон зернових, у тому числі від 3 до 6 млн. тон пшениці м'яких сортів. Основними постачальниками пшениці в Алжир є Франція, інших видів зернових - Великобританія, Німеччина, Аргентина.

Крім того, за рахунок внутрішнього виробництва Алжир повністю покриває власні потреби у м'ясі птиці, тоді як, на думку місцевих експертів, червоним м'ясом (яловичина, баранина) самозабезпеченість досягає наразі рівня 60-70%. При цьому з метою підтримки національного виробника час від часу влада АНДР вводить заборону на імпорт деяких видів яловичини та баранини.

Значних успіхів за останні роки країна досягла у галузі рослинництва. Крім того, в країні створено дослідницьку робочу групу, завдання якої є домогтися протягом найближчих років повного самозабезпечення Алжиру насінням картоплі з метою зниження залежності від імпорту.

Картопля є одним з основних товарів сільськогосподарського експорту з Алжиру, поруч із оливками,  оливковою олією, фініками. З метою підтримки національного виробника на початку 2018 року влада Алжиру ввела заборону на імпорт в АНДР практично всієї гами плодоовочевої продукції. Заборона імпорту продовжує діяти й у 2021 р.

Разом з тим, значна залежність від імпорту зберігається в секторі зернових культур (зокрема, пшениці), цукру-сирцю, молока та молочних продуктів (Алжир є одним зі світових лідерів з їх імпорту), а також м'яса великої рогатої худоби (на початку 2021 р. в Алжирі введено мораторій на імпорт замороженого червоного м’яса. Термін зняття мораторію наразі невідомий).

При цьому, Міністерство сільського господарства Алжиру опрацьовує плани щодо розвитку відповідної галузі з метою скорочення такої залежності. Зокрема, це стосується розвитку м'ясо-молочної продукції (в першу чергу, в сфері самозабезпечення бараниною та яловичиною),  культивування цукрових буряків (у даний час Алжир повністю імпортує цукор-сирець для його подальшої переробки і фасування на місцевих підприємствах).

Всього в сфері виробництва продуктів харчування зайнято близько 2 млн. чоловік, що складає біля 25% всього офіційно зайнятого в економіці країни населення. У галузі працюють понад 23 тис. підприємств, з них 300 - державних.

На промисловий сектор Алжиру припадає близько 6% ВВП країни. Серед розвинених секторів промисловості слід виділити металургію та гірничу промисловість.

На думку місцевих експертів, нинішній рівень розвитку гірничодобувної галузі явно не відповідає потенціалу країни - на даний час на неї припадає менше 1% національного ВВП. Володіючи значними запасами фосфатів, Алжир експортує лише близько 1 млн. тон на рік .

Перспективними, але на даний момент не реалізованими повною мірою проектами з розвитку алжирської гірничодобувної галузі є розробка залізорудних родовищ, покладів золота, елементів платинової групи, природного каменю тощо.

Найбільші інвестори в економіку Алжиру.

Найбільшими інвесторами в алжирську економіку є Китай, Франція, Іспанія, США. КНР, зокрема, у ході реалізації проєктів Китай застосовує практику «м'якої сили», яка деінде проявляється у будівництві за власний рахунок різних об'єктів інфраструктури.

Участь Алжиру у багатосторонніх міжнародних та регіональних економічних організаціях, інтеграційних та преференційних торговельних угодах

Алжир, зокрема, є членом Організації об'єднаних націй, Ліги Арабських Держави, Організації Ісламського співробітництва, активним членом Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та Форуму країн-експортерів природного газу. АНДР підписало угоду ОПЕК+, укладену країнами-членами організації і деякими незалежними виробниками з метою підтримання балансу попиту і пропозиції на ринку нафти.

Незважаючи на те, що Алжир почав переговори про приєднання до ГАТТ (генеральна угода з тарифів та торгівлі – попередниця СОТ) ще у 1987 році, країна до ц.ч. не стала членом Світової організації торгівлі.

Алжир з 2005 року має Угоду про Асоціацію з Європейським союзом, яка передбачає скасування митних зборів у двосторонній торгівлі. Угода набула чинності 01 вересня 2005 р. Проте, на думку алжирських експертів, вона не дала очікуваного ефекту у вигляді диверсифікації номенклатури товарів, які експортуються до країн ЄС. В результаті алжирська сторона була змушена звернутися до сторони ЄС з проханням переглянути порядок скасування митних ставок щодо низки чутливих товарів. Оформлення зони вільної торгівлі між двома країнами було відстрочено на 3 роки - з 2017 до 2020 року. У 2020 р. алжирська сторона звернулася з проханням про чергове відтермінування повноцінного вступу в дію Угоди на невизначений термін. За наявними даними, у період 2005-2019 рр. алжирський невуглеводний експорт до ЄС склав лише 15 млрд. дол. США. У свою чергу, обсяг експорту до Алжиру з ЄС склав за аналогічний період 675 млрд. дол. США (дефіцит торговельного балансу з ЄС за 15 років склав майже 660 млрд. дол. США).                                   

Порядок реєстрацій іноземних компаній в Алжирі.

Для реалізації проектів в Алжирі на постійній основі іноземна компанія може відкрити некомерційне представництво або філію (у разі діяльності у нафтогазовій сфері).Компанія, яка здійснює поставки в Алжир безпосередньо з-за кордону, може відкрити некомерційне представництво (Bureau de liaison) для забезпечення присутності в Алжирі і просування своїх інтересів (реклама, викуп тендерної документації і подача заявки на тендери). Таке представництво не має права займатися комерційною діяльністю і фінансується головною організацією з-за кордону. Представництво може бути відкрите після отримання відповідного дозволу з боку Міністерства торгівлі Алжиру. Дозвіл видається строком на 2 роки і може, за потреби, бути продовженим кожні 2 роки. Для відкриття потрібно внести заставу розміром 30000 доларів США, яка повертається після припинення діяльності представництва. Також іноземна компанія може відкрити в алжирському банку рахунок CEDAC (конвертовані алжирські динари) і внести на нього 5000 доларів США, сплатити мито (1500000 алжирських динарів) і надати договір оренди офісу на термін роботи представництва (2 роки). Повний перелік документів розміщений на сайті Міністерства торгівлі Алжиру.

Відкриття філії (Succursale) з 2009 року допускається тільки для діяльності у сфері розвідки та видобутку вуглеводнів. Філія створюється для ведення комерційної діяльності в країні. Для відкриття філії необхідне рішення ради директорів зарубіжної материнської компанії з подальшим внесенням цієї інформації до торговельного реєстру CNRC.

Для реалізації окремих проектів може бути створене тимчасове представництво, або проектне об'єднання.

Іноземна компанія має право створювати тимчасове об'єднання з 2 або більше юридичних осіб (Groupement) для реалізації окремого проекту. Таке об'єднання може створюватися на термін дії контракту як з установою юридичної особи (необхідна реєстрація в Комерційному реєстрі), так і без створення спеціального юридичної особи. Іноземна компанія має право створити об'єднання за участю алжирських резидентів.

Більш детальна інформація щодо порядку створення представництв іноземних компанії на території Алжиру, а також перелік необхідних для цього документів міститься за посиланням: https://www.jecreemonentreprise.dz/

Основні види діючих в Алжирі податків:

Податок на доходи підприємства

(IBS - Impôt sur les Bénéfices des Sociétés)

19 - 26%

19% - для виробничих підприємств

23% - для будівельних підприємств

26% - для підприємств інших галузей

Якщо компанія здійснює кілька видів діяльності, які оподатковуються різними ставками IBS, у такому випадку має вестися окремий бухгалтерський облік.

Податок на загальний дохід (IRG - Impôt sur le revenu global)

0 - 35%

Прогресивна шкала діє у залежності від заробітної плати співробітника в алжирських динарах (ст. 104 Кодексу прямих податків і пов'язаних платежів).

Податок на професійну діяльність

(TAP - Taxe sur l'Activité Professionelle)

1 - 2%

1% - для виробничих підприємств

2% - для інших підприємств

Стягується з торгового обороту (без ПДВ) компаній, які є суб'єктами оподаткування IRG або IBS. Для компаній, зайнятих у сфері будівництва та гідротехнічної сфери, ставка знижується на 25%.

Податок на додану вартість

(TVA - Taxe sur la Valeur Ajoutée)

9 - 19%

19% - базова ставка

9% - знижена ставка

ПДВ за зниженою ставкою оподатковуються товари і послуги, перелічені у статті 23 Кодексу податків на товарообіг.

Податок на дивіденди

(Taxe sur les dividendes)

15%

Як отримати інформацію щодо тендерів, які оголошуються в Алжирі, у т.ч. в рамках здійснення програми державних закупівель?

Нещодавно в Алжирі завершено модернізацію та уведено у дію оновлений веб-портал “Algeria Tenders” (http://www.algeriatenders.com/appeloffres), який містить найбільшу в країні електронну базу комерційних тендерів та публічних пропозицій щодо закупівлі товарів і послуг практично в усіх секторах економіки Алжиру, серед яких сільське господарство, харчова та переробна промисловості, важке машинобудування, енергетика, медицина, розвиток транспортної інфраструктури та багато іншого.      

            Доступ до бази даних зазначеного порталу є платним і складає для іноземних компаній близько 250 дол. США на рік (у разі вибору трьох галузей. За кожну додаткову галузь сплачується додатковий тариф).

            Даний веб-портал стане у нагоді українським компаніям, зацікавленим у виході на алжирський ринок шляхом завчасного отримання ними актуальної інформації щодо тендерів, які оголошуються алжирськими державними компаніями у різних сферах, зокрема у рамках реалізації Алжиром національної програми державних закупівель.

Актуальний перелік запланованих на найближчий час в Алжирі міжнародних виставок можна знайти за посиланням: 

https://www.eventseye.com/fairs/c0_salons_algerie.html 

 

База даних алжирських компаній за сферами діяльності:

 

https://www.dzentreprise.net/annuaire-professionnel?page_id=5867 

 

Алжирська консалтингова компанія CAGEX” (юридичні послуги, страхування експорту/імпорту тощо):

https://www.cagex.dz/ 

Список основних алжирських інформаційних ресурсів

Назва

сайт

Міністерство промисловості та гірничорудної справи АНДР

www.mdipi.gov.dz

Міністерство фінансів АНДР

www.mf.gov.dz

Міністерство торгівлі АНДР

www.commerce.gov.dz

Міністерство енергетики АНДР

www.energy.gov.dz

Міністерство сільського господарства, розвитку сільських районів і рибальства АНДР

www.minagri.dz

Національне бюро статистики АНДР

www.ons.dz

Національне агентство з розвитку інвестицій

www.andi.dz

Національне агентство з розвитку зовнішньої

торгівлі АНДР

www.algex.dz

Національний центр торгового реєстру АНДР

www.sidjilcom.cnrc.dz

Центр митної інформації та статистики

www.douane.gov.dz

Офіційний бюлетень АНДР

www.joradp.dz

                   

                                                           Ділові асоціації Алжиру


 

Рада експортерів та інвесторів при МЗС України (https://rei.mfa.gov.ua/).

Анкета експортера (https://rei.mfa.gov.ua/anketa-eksportera).

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux