Посольство України в Алжирській Народній Демократичній Республіці та Малі (за сумісництвом)

, Київ 19:27

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Алжиром

Загальна довідка про економіку АНДР

АНДР розташована у північній частині африканського континенту. На заході країна межує з Марокко, територією невизнаної Західної Сахари і Мавританією, на півдні – з Малі і Нігером, на сході – з Тунісом і Лівією,  з півночі омивається Середземним морем.

Територія – 2 млн. 382 тис. кв. км. До 80 % населення, а також основний економічний потенціал АНДР сконцентровано на півночі країни на вузький смужці суши (до 200 км в глибину), що тягнеться вздовж узбережжя Середземного моря та прикрита від пустелі Атласькими горами.

Більшість території країни посідає пустеля та високогірні плато. В цій частині знаходяться поклади нафти і природного газу.

Населення – 40,4 млн. чол. (перепис 2016 р.).

Столиця – м. Алжир (2,5 млн. чол.)

Адміністративний поділ – 47 вілая і 1 столичний округ

Офіційна мова – арабська, поширена мова ділового спілкування - французька

Грошова одиниця – алжирський динар = 100 сантімам

Офіційний курс до долара США – 112  алжирських динарів за долар США (січень 2017 р.).

 

Основні виставкові заходи в АНДР у 2017 році

Дата

Назва заходу

8-11.02.17

Міжнародний салон нерухомості та місто врядування  “SIPIAU”

13-16.02.17

14-й Міжнародний салон обладнання технологій у сфері водопостачання та навколишнього середовища “SIEE Pollutec”

15-18.02.17

11-й Міжнародний салон фармацевтичної промисловості “SIPHAL”

22-25.02.17

4-й Міжнародний салон оливок, оливкової олії та виробів з неї “MED MAG OLIVA ALGERIE”

 

26-28.02.17

4-й Міжнародний салон транспорту та логістики “ALGERIA INFRASTRUCTURE 2017”

 

01-03.03.17

Міжнародний салон мармуру, кераміки та дорогоцінного каміння  

02-05.0317

13-й Міжнародний салон медичного обладнання “SIEHM”

21-26.03.17

 Виставка садівництва та зовнішнього озеленення “JABRICO”

03-05.04.17

2-й Міжнародний салон вугільної промисловості “MICA”

05-09.04.17

26-й Міжнародний салон інформатики, обладнання для офісів та комунікацій “SICOM”

23-27.04.17

20-й Міжнародний салон будівельної промисловості, будівельних матеріалів та цивільного будівництва “BATIMATEC”

08-13.05.17

50-а Міжнародна виставка Алжиру

22-25.05.17

Міжнародний салон обладнання для авіаційних компаній

07-16.09.17

Міжнародний автомобільний салон

27-30.09.17

Міжнародний салон інвестицій та обладнання для туризму “TOURISM INVEST”

10-13.10.17

11-а Міжнародна професійна виставка промисловості “ALGER INDUSTRIE”

02-05.10.17

Міжнародний салон транспорту та логістики “LOGISTICAL”

06-09.11.17

Міжнародний салон збору та утилізації промислових відходів “REVAD”

22-25.11.17

1-й Міжнародний салон обладнання та послуг в хімічній промисловості

22-25.11.17

Міжнародний салон шоколаду та кави “CHOCAF”

22-26.11.17

15-й Міжнародний салон цивільного будівництва “SITP”

21-27.12.17

26-й Ярмарок алжирської промисловості

 

Мінеральні ресурси

АНДР посідає одне з провідних місць у світі за запасами мінеральної сировини.

Взагалом в Алжирі зустрічаються близько 30 різновидностей корисних копалин.

Основний ресурсний потенціал, що значною мірою визначає структуру економіки Алжиру – родовища нафти та природного газу (Див. окремий розділ щодо енергетичної сфери Алжиру).

Обсяг резервів вуглеводневої сировини оцінюється на рівні 10,2 млрд. м. куб. рідких вуглеводнів, з яких 25 % розглядаються як такі, що підлягають промисловій розробці за існуючого рівня технології. Половина з цих 25 % зараз розробляється. Ще не менше 400 млн. тон розглядаються як можливі для розробки.

Резерви газу оцінюються на рівні 4600 млрд. м. куб., 80 % з яких є такими, що можуть розроблятися.

Зараз розробляється 15 % існуючих запасів газу.

Ще близько 1000 млрд. м. куб. інших запасів розглядаються, як доступні для  розробки.

Щорічні обсяги експорту Алжиром природного газу становлять понад 60 млрд. м. куб., з яких 45 %. реалізовано у вигляді скрапленого природного газу (GNL), а решту 35 %. – через трубопровідний транспорт. Алжир має можливості транспортування газу в Європу через два трубопроводи, що прокладені по дну Середземного моря до Італії – трубопровід „Enrico Mattei” пропускною потужністю 26 млрд. м. куб. на рік та трубопровід „Pedro Duran Farell”, що прокладений через територію Марокко до Іспанії та має потужність до 11,5 млрд. м. куб. на рік.  В основному можливостями  отримання алжирського природного газу через трубопровідну газотранспортну систему користуються найближчі сусіди Алжиру по середземноморському регіону: Італія, Іспанія, Португалія, Туніс.

Національна алжирська компанія „Sonatrach” має в своєму складі 4 комплекси із скраплення природного газу на південному узбережжі Середземного моря, а також спеціальний флот для перевезення скрапленого природного газу та нафтопродуктів. Серед основних споживачів алжирського скрапленого природного газу: Франція, Іспанія, Бельгія, Туреччина, США, Італія, Греція. В той же час, з’являються нові споживачі, до яких можна віднести Великобританію. Розпочато будівництво терміналу скрапленого газу в Польщі.

Окрім постачання природного газу, Алжир є другим у світі постачальником скрапленого нафтового газу (GPL). GPL все активніше використовується в самому Алжирі, як більш дешеве паливо для автомобілів на заміщення традиційних видів палива.

Інша важлива стаття алжирського експорту –  нафта. Алжир, що є членом ОПЕК, -одинадцятий за обсягами експортер нафти у світі. За розмірами розвіданих запасів нафти Алжиру належить 17 місце у світі.

Фактично наявні технологічні можливості дозволяють Алжиру видобувати до 1,4 млн. барелів нафти на день. За наявними планами, протягом наступних 5 - 7 років ці обсяги мають бути збільшені до 2 млн. барелів.

Для алжирської сирої нафти існує спеціальна назва „Sahara Blend”. Це легка нафта із щільністю від 43,5 до 47,5­° АРІ та дуже низьким вмістом сірки – близько 0,09 %. Серед основних споживачів алжирської нафти – Європа (49 %), Північна Америка – 37 %, Південна Америка – 9 %, Азія – 5 %.

Поряд із нафтою, Алжир має високі можливості  в сфері виробництва та експорту конденсату.

Як і інші країни, основу економіки яких складає видобування нафти і природного газу, АНДР пропонує іноземним компаніям участь на тендерній основі в концесіях із розробки та експлуатації перспективних нафтогазових родовищ.

Але лише 20 % видобутку енергоносіїв здійснюється на основі укладених договорів про концесію.

Алжир прагне збільшити питому вагу перероблених нафтопродуктів в загальних обсягах власного експорту. Потужність нафтопереробних заводів Алжиру оцінюється на рівні 22 млн. тон на рік. До 45 % їх продукції призначено на експорт. Завдяки реалізації нових проектів переробні потужності Алжира мають збільшитись на 20 % до 2012 року.

В останній період діяльність АНДР в сфері видобування нафти і газу має помітну тенденцію до інтернаціоналізації. Алжир активно входить із своїми фінансовими ресурсами в енергетичний сектор інших африканських країн, намагаючись відігравати одну з провідних ролей в цьому секторі на Африканському континенті, а також розвиває співробітництво в цій сфері з неарабськими країнами. Зараз „Sonatrach” реалізує проекти в Перу, в Лівії, Нігері, Анголі.  Проект, в якому приймає активну участь Алжир, прагнучи розвивати транзит африканського природного газу через свою територію – будівництво транссахарського трубопроводу від нігерійського міста Абуджа до північного узбережжя Середземного моря.

Окрім родовищ нафти і природного газу, важливими для економіки та експортних можливостей АНДР є також родовища фосфатів, цинку, ртуті. Є поклади залізної руди, загальний потенціал яких оцінюється на рівні 3,5 млрд. тон із вмістом заліза до 58 %.

Серед інших важливих корисних копалин - сіль, свинець, баріти. Існують також родовища вапняку, каоліну, доломітів, польового та плавікового шпату, гіпсу, тальку. Зустрічаються родовища рідкоземельних елементів, включаючи тантал, ніобій, рубідій. Оцінюється як важливий потенціал родовища урану в масиві Хогар. Існують позитивні оцінки щодо можливостей видобутку на території АНДР золота, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння.

Промисловість

На даному етапі близько 80 % всього промислового потенціалу АНДР сконцентровано в державній власності. Інші 20 % представлені малими та середніми підприємствами.

Окрім енергетики,  серед основних промислових галузей – машинобудування, чорна металургія, електротехнічна промисловість продовольча, текстильна промисловість та виробництво шкіри, промисловість будівельних матеріалів (включаючи виробництво цементу), деревообробна промисловість,  хімічна та фармацевтична промисловість.

Металургійну галузь Алжиру представляють близько 30 різних підприємств, серед яких основне – підприємство “El-Hadjar” (будувався за допомоги СРСР), що зараз контролюється міжнародною групою “Mittal Steel”. Крім того, металургійна галузь АНДР представлена кількома підприємствами із виробництва труб. Одним з основних підприємств є „Pipe Gaz Spa”, що розміщене в місті Гардая та спеціалізується на виробництві сталевих труб, зварених по спіралі, що призначені для будівництва газо- і нафтопроводів, а також будівництва водоводів. У квітні 2017 р. планується запуск першої черги металургійного комплексу (вартість проекту близько 2 млрд. дол. США) в м.Беллара, який має до 2019 р. вийти на рівень виробництва 4 млн. тон сталі.

 Серед основних машинобудівних підприємств Алжиру: “SNVI” – підприємство із виробництва промислових автомобілів та автобусів під аналогічною маркою; “ENMTP” – підприємство із виробництва машин і обладнання для будівельної галузі, “POVAL” – підприємство із виробництва насосів та запірної арматури, “CMA” – підприємство із виробництва обладнання для сільськогосподарської галузі, “FERROVIAL” – підприємство із будівництва локомотивів та вагонів різних типів, “РМА” - підприємство із виробництва сільськогосподарських тракторів. В кінці 2017 р. в м. Мефтах планується відкриття заводу з виробництва (складання) вантажних автомобілів марки Renault Truks та Volvo. Вже налагоджено виробництво вантажівок та автобусів марки Mercedes.

Електротехнічна та електронна промисловість Алжиру представлена рядом підприємств, серед яких “ENIEM” – виробник кондиціонерів, холодильників, газових плит та іншої побутової техніки, “SONARIC” – виробник нагрівальної техніки, “FILAMP” – виробник електричних ламп, “ENAPAT” – виробник систем вентиляції та обладнання для харчової промисловості, “CABEL”, “ENICA” – виробники електричних кабелів, “SITEL” – виробник телефонного обладнання,  “CATEL” – виробник телефонних кабелів, “EDIEL”  - виробник трансформаторів та іншого електрообладнання, “ENAMC” – виробник метричних засобів, а також інші підприємства. Розвиваються збиральні виробництва комп’ютерної техніки та різноманітної електроніки відомих світових марок.

Лідером хімічної галузі є підприємство “ASMIDAL”, до складу якого входить виробництво аміаку та мінеральних добрив. Серед інших хімічних виробництв – підприємство “ENAP” – виробник різноманітних промислових барв, “ENPC” – підприємство з виробництва пластмаси та резини. Група “SAIDAL” є основним алжирським виробником лікарських засобів. Алжирська національна компанія NAFTEC включає в себе кілька нафтопереробних підприємств, що розміщені по всій країні та виробляють нафтопродукти для внутрішнього ринку та на експорт. Алжир експортує дизельне пальне, що відповідає європейській нормі EN 590 (близько 1 млн. тон на рік); авіаційне пальне  (близько 0,7 млн. тон переважно для європейського ринку) , паливну нафту (мастило) – до 4 млн. тон, що призначена в основному для американського ринку. Швидко розвивається целюлозно-паперова промисловість, виробництво упаковки. Лідером цієї галузі є підприємство „Tonic Emballage”. Лідером в сфері харчової промисловості АНДР є промислово-фінансова група „Cevital” – основний виробник рафінованої соняшникової олії, маргаринів, цукру.

Для ряду базових галузей алжирської промислового виробництва, окрім підприємств, що мають відношення до енергетичного сектору,  є характерним наявність цілої низки структурних проблем, що спонукає алжирський уряд активніше застосовувати заходи, які спрямовано на забезпечення ринкової трансформації базових галузей алжирської промисловості.

Подальший шлях розвитку алжирського промислового сектору, згідно із оголошеними в останній період урядовими програмами та рішеннями, спирається на активізацію залучення іноземного капіталу та забезпечення на цій основі технологічного оновлення виробництва.

Зокрема, у 2018 р. планується введення в дію нового комплексу з виробництва текстильної продукції (спільний алжирсько-турецький проект), який має замістити 90% імпорту у цій сфері.

Однак, залежність економіки Алжиру від експорту енергоносіїв не було зменшено, експорт поза сектором вуглеводнів не перевищує 3 відсотки. Сектор вуглеводнів забезпечує понад 60 % надходжень до державного бюджету.

Якщо виключити з розрахунку економічні показники сектору видобування та експорту нафти і природного газу, а також показники надходжень до бюджету країни, в розрахунку на 1 мешканця Алжир можна було б віднести до найбідніших країн світу.

Загалом передбачено протягом найближчих років обладнати 17 великих промислових зон в Oum El-Bouaghi, Sétif, Khenchela, Алжир (El-Harrach), Bouira, Oran (Hassi Ameur), Aïn Témouchent, Mostaganem, Relizane, Тушь, Bordj Bou-Arréridj, Tizi-Ouzou (Azeffoun), Skikda, Annaba, Tissemsilt и Blida.

Буде створено нову промислову зону Фатна.

Навколо великих промислових підприємств, які мають становити основу промислових зон, мають розвиватися малі та середні підприємства. Алжирське керівництво сподівається, що комплексний розвиток великих промислових зон та розвиток інфраструктури сприятиме активізації інтересу з боку іноземних інвесторів.

Серед інших напрямів інституціональної політики – створення спеціальних органів, відповідальних за впровадження індустріальної політики; запровадження законодавчих механізмів стимулювання розвитку технологій; управління людськими ресурсами за принципами формування та розвитку „людського капіталу”.

Для активізації ринку землі передбачене створення умов, які б стимулювали вилучення надлишків земельних ресурсів.

Також йдеться про поліпшення роботи органів, які відповідають за державне регулювання, удосконалення судової системи, зокрема, в частині забезпечення виконання боргових зобов’язань.

Передбачається також реалізувати додаткові програми щодо підтримки зростання найменш економічно розвинутих 10 регіонів на півдні країни.

Сільське господарство

Можливості розвитку  сільськогосподарського виробництва, в першу чергу – рослинництва, в АНДР обмежені через специфіку кліматичних умов країни перебування. Лише 20 % території Алжиру вважається придатною для сільськогосподарського використання. При цьому орні землі складають не більше 3 %. Решту – 17 %, складають землі, які можуть використовуватись в якості пасовиськ.

Через наявні несприятливі кліматичні умови основна частина сільськогосподарського виробництва АНДР входить до зони так званого ризикованого землеробства. Періодичні засухи, необхідність боротьби із опустелюванням земель, нашестя сарани роблять складними умови для сільськогосподарського виробництва.

В 1990 році майже 30 тис. дрібних землевласників отримали у власність 0,5 млн. га, земель, що були експропрійовані державою в 1973 році.  Подальший розвиток сільськогосподарського виробництва в АНДР здійснюється по шляху розвитку фермерських господарств.

Останні  роки уряд Алжиру збільшив кількість дотацій в сільське господарство та розпочав активний розвиток іррігаційних систем.

На сьогоднішній день розвиток сільськогосподарського виробництва та аграрних районів визначений в якості одного з урядових пріоритетів в АНДР. Серед основних напрямів державної допомоги сільському господарству в АНДР - субсидії з метою розвитку  меліорації земель, захисту та розвитку рослинних та тваринних генотипів; субсидії з метою  фінансування буферних (страхових) запасів зернових та посівного фонду субсидії на енергетичні ресурси, здешевлення кредитних ставок при коротко -, середньо – та довгостроковому кредитуванні сільськогосподарських виробників тощо. Під егідою відповідних державних органів в АНДР створено касу взаємного страхування сільгосптоваровиробників. Створено державну систему лізингу матеріалів та обладнання для сільськогосподарських виробників.

Серед пріоритетів розвитку в аграрному секторі АНДР  першочерговим є розвиток виробництва продуктів, зростаючий попит на які зараз задовольняється переважно за рахунок імпорту. В Алжирі вирощують зернові, включаючи пшеницю, ячмінь, овес. Щорічне виробництво пшениці, в залежності від врожаю, складає до 4,5 млн. тон на рік. Ще близько 4 – 4,5 млн. тон на рік Алжир імпортує. В останні роки в Алжирі розвивається виробництво овочевих культур, перелік яких є достатньо різноманітним та включає в себе томати, бобові, капусту, огірки, салат, різноманітні сорти луку, редис, артишоки, моркву, буряк, баклажани, перець та інш. Кліматичні умови та особливості ґрунтів дозволяють отримувати до 3-х врожаїв картоплі на рік. Однією із статей алжирського експорту є оливки та оливкова олія. Серед технічних культур вирощується тютюн, а в регіоні гірських плато – альфа.

Серед фруктових культур розвинуто виробництво винограду. Відомими за межами Алжиру є також алжирські фініки. Крім того, вирощуються цитрусові, кавуни, дині, яблука, груші, сливи, абрикоси, персики, фіги. Збирається непоганий врожай полуниці, що частково постачається до Європи.

Тваринницька галузь зорієнтована на забезпечення внутрішніх потреб країни у молоці та м’ясі. Внутрішнє виробництво в АНДР забезпечує поголів’я , яке за даними статистики складає близько 655 тис. голів великої рогатої худоби (національні потреби у яловичині забезпечені лише на 55%, імпортується 48 000 т/рік), 7 млн. кіз та  7,64 млн. овець. Національна програма сільськогосподарського розвитку АНДР приділяє високу увагу розвитку молочного напряму в сільському господарстві АНДР. Розвиток цього напряму забезпечується за рахунок удосконалення племінної роботи, а також імпорту дойного стада.

Внутрішні потреби у м’ясі птиці, включаючи курей та індиків, практично повністю забезпечуються за рахунок власного виробництва.

Електроенергетика

Існуюча потужність енергомережі Алжиру становить близько 10 тис. МВт при середньорічному використанні 7-8 тис. МВт. В основному виробництво забезпечується тепловими електростанціями. У серпні 2012 року було ухвалене  рішення щодо державного інвестування у розмірі 3 млрд. дол. США в енергетичну компанію «Сонельгаз» для створення додаткових енергетичних потужностей до 12 тис. МВт до 2016 року. Раніше проект модернізації енергосистеми країни передбачав збільшення потужностей лише на 4 тис. МВт.

Транспорт

В Алжирі розвиваються усі види транспорту. Враховуючи географічне розміщення країни, основним видом транспорту, який забезпечує більшість експортних та імпортних перевезень, є морський транспорт. Основними портами АНДР є Алжир, Оран, Аннаба та Дженджен. В сфері експорту енергоносіїв основні порти АНДР: Алжир, Оран, Аннаба Арзев,  Скікда. Інші великі портові міста -  Беджая, Константина.Національним морським торговельним перевезником є компанія  CNAN. В сфері перевезення пасажирів функціонує національна морська компанія ENTMV. АНДР пов’язаний із Францією та Іспанією регулярними морськими паромними рейсами. У французький порт Марсель рейси паромів здійснюються з портів Алжир, Оран, Беджая, Скікда, Аннаба. В іспанський порт Аліканте ходять паромні суда з Алжиру та Орану.

Враховуючи великі розміри території, а також активізацію зовнішніх відносин Алжир надає помітне значення розвитку повітрянного транспорту. Основний перевізник - Алжирська національна  авіакомпанія  „Air Algérie”, другою існуючою на даний час авіакомпанією є “Tassili Airlines”, що створена в рамках національної енергетичної компанії АНДР „Sonatrach” та зорієнтована на забезпечення зростаючих потреб в авіаперевезеннях нафтогазової галузі Алжиру.

Лідером розвитку серед інших видів транспорту в останній період є автомобільний транспорт. Наявний автомобільний парк АНДР налічує близько 3,5 млн. одиниць. Розвиток автомобільних перевезень стимулювали з одного боку – низькі внутрішні ціни на пальне (в 3 – 4 рази нижчі за європейські), зростання рівня доходів, а також помітна увага, що приділяється в АНДР розвитку автодорожньої інфраструктури, включаючи великі автомагістралі.

Розвивається залізничний транспорт. Загальна довжина сітки залізничних колій складає близько 4 тис. км. В той же  час Міністерство транспорту АНДР оголосило про виділення на найближчий період близько 6,6 млрд. дол. США на розвиток залізничної інфраструктури. Завдяки цим інвестиціям очікується, що на до  2017 року рівень перевезення пасажирів в Алжирі має бути доведений до 80 млн. осіб на рік, а перевезення вантажів – до 15 млн. тон. на рік, що фактично має в двічі перевищити існуючі обсяги. Йдеться перш за все про розширення сітки залізничної колії. Розпочато реалізацію нових залізничних колій, включаючи колії підвищеної швидкості. Реалізуються проекти щодо електрифікації існуючих залізничних колій.

Активно ведеться будівництво ліній трамваю у великих містах Алжиру.

В столиці Алжиру з 2011 року працює метрополітен.

Загальна довжина магістральних трубопроводів для транспортування  нафти і природного газу в АНДР складає близько 15 тис. км.

Зв’язок

Послуги телефонного зв’язку в Алжирі надає державний оператор ALTEL.

Динамічно розвивається мобільний зв’язок. В АНДР діють три мобільні оператори: два приватні із іноземними інвестиціями – Djezzy та Ooredoo (колишня Nedjma), а також дочірна компанія національної телефонної компанії -  Mobilis. Загальна кількість абонентів зазначених операторів станом на кінець 2016 р. наблизилась до рівня 10 млн., включаючи 5,7 млн. клієнтів Djezzy, близько 1 млн. клієнтів  Ooredoo  та 3,2 млн. клієнтів  Mobilis.

Достатньо розвинутим є використання Internet. Послуги Internet надають як державні, так і приватні провайдери

Будівництво

Будівництво, на долю якого припадає близько 9,3 % створеної доданої вартості в АНДР, є одним з найбільш динамічних секторів в останній період. Цьому сприяло, перш за все, збільшення державних інвестицій та початок реалізації великих будівельних проектів та програм. Серед найбільших програм – програма будівництва 1,5 млн. квартир в період з 2010 по 2014 роки, а також програми розвитку системи водопостачання та водовідведення, розвитку залізничної інфраструктури, будівництва автошляхів.

Будівельний сектор Алжиру, поряд із державними підприємствами, представлений рядом великих приватних будівельних компаній. В той же час, існуючі обсяги будівництва, а також орієнтація на використання останніх досягнень розвитку технологій спонукає Алжир до активного залучення іноземних компаній до виконання проектувальних та будівельних робіт. За наявними оцінками, на іноземні компанії припадає не менше 40 % коштів, що освоюються будівельним сектором Алжиру.

Туристична галузь

За показником відповідної долі туристичної галузі у доданій вартості (не більше 2,5 %), ступенем розвитку туристичної інфраструктури Алжир помітно поступається своїм найближчим сусідам – Тунісу та Марокко.  Але природна основа для розвитку туристичної галузі в АНДР існує, включаючи унікальні ландшафти алжирської Сахари, пам’ятки культури древніх цивілізацій, пам’ятки древнього Риму, цікаву архітектуру сучасних алжирських міст на південному середземноморському узбережжі.

Нові технології

АНДР виявляє зацікавленість у розвитку супутникових технологій. Перший космічний супутник АНДР Alsat-l був спроектований, побудований та протестований Surrey Satellite Technology Limited (SSTL) в космічному центрі  Surrey (Великобритканія ) за участю алжирських фахівців та запущений на орбіту з російського космодрому Плесецьк ракетою – носієм " Космос 3 M "  28 листопада 2002 року. У вересні 2016 р. з майданчика індійського космічного агентства запущено три нових супутники Alsat-1B, Alsat-2B, Alsat-1N.

Серед нових напрямів розвитку супутникових технологій АНДР – сфера телекомунікацій, включаючи телефонію, Інтернет, розвиток різних каналів передачі даних. Робиться також акцент на подальший розвиток дослідження природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, попередження ризиків природних катастроф.

Поряд з цим, відомою є зацікавленість Алжиру у розвитку альтернативних та відновлюваних джерел енергії, включаючи енергію сонця, термальну та біологічну енергію. Зараз Алжир висловлює все більшу зацікавленість щодо розвитку власних ядерних технологій. В той же час, згідно із планами міністерства енергетики АНДР, у разі початку активної фази досліджень, очікуваний результат щодо промислового використання ядерних технологій може бути досягнуто протягом 15 років. Обгрунтовуючи потребу АНДР в розвитку ядерних технологій, акцентується увага на необхідності будівництва комплексних електростанцій, що паралельно забезпечуватимуть опріснення морської води, сприяючи тим самим комплексному вирішенню питань водо та енергозабезпечення. Також розробляються проекти щодо використання радіоактивних матеріалів в медицині та інших сферах діяльності.

Фінансова система

На даний час банківська система АНДР нараховує 6 основних комерційних банків, що знаходяться у державній власності, більшість з яких було створено на основі активів іноземних банків, які діяли в АНДР до початку – середини 60 – х років. Ці банки є найбільш потужними, як за наявною інфраструктурою, так і за обсягами операцій:

Banque Nationale d'Algérie –  „Національний банк Алжиру” (BNA). Був створений у 1966 році.  На сьогодняшній день серед його клієнтів – найбільші промислові підприємства АНДР, підприємства енергетики та транспорту.

 Crédit Populaire d'Algérie (CPA). Створений у 1967 році. Серед його основних клієнтів – підприємства будівельного сектору, сектору громадських робіт, підприємства сфери обслуговування.

Banque de l'Agriculture et du Développement Rural  - „Банк сільського господарства та земельного розвитку” (BADR). ). Створений у 1982. Обслуговує переважно сільськогосподарський сектор та харчову промисловість, сектор індівідкального виробництва.

Banque de Développement Local – „Банк місцевого розвитку”  (BDL). ). Створений у 1985 році. Обслуговує  переважно малі   та середні підприємства у приватному секторі.

Caisse Nationale d'Epargne et de Prévoyance – „Національна каса ощадних вкладів та взаємодопомоги” (CNEP).

Інший великий банк, створений у 1967 році, що спеціалізується на обслуговуванні зовнішньоекономічних операцій – Banque Extérieure d'Algérie (BEA) - „Зовнішній банк Алжиру” .

За  обсягами проведення операцій, кількістю працюючого персоналу три перші позиції займають BNA, CPA. За кількістю агенцій на території країни основні позиції займають BADR, BNA, CNEP.

Крім того, діють 11 банків із приватним або змішаним капіталом: Al Baraka Algérie, El Khalifa Bank, Arab Banking Corporation, Arab Bank, Citibank Algérie, Banque Commerciale et Industrielle d'Algérie, Compagnie Algérienne de Banque, Société Générale-Algérie, BNP PARIBAS, Banque Méditerranéenne Générale, El Rayan Bank, Natexis El Amana Bank.

Серед тенденцій, що виявились останнім часом – активізація входження в банківський сектор Алжиру іноземних банків.  Фінансова група „Société Générale”, що вже відкрила в Алжирі низку своїх агенцій.  BNP PARIBAS також збільшує власний капітал та планує відкриття 30 нових представництв. „Frasabank” оголосив про наміри відкрити в Алжирі банківську установу із капіталом у 35 млн. дол. США.

Окрім банківських установ, фінансову систему АНДР складають ряд фінансових організації. Серед них : CNMA  „Національна каса страхування в аграрному секторі” – фінансова установа, що окрім свого основного завдання – функціонування системи взаємного страхування в аграрному секторі, виконує ряд банківських операцій, включаючи операції із вкладами.

Окрім того, в якості  фінансових установ (не банків),  Банк Алжиру класифікує

SRH, Mouna Bank, Union Bank, FINALEP,   SOFINANCE, Algerian International Bank (AIB), SALEM.

До фінансової системи АНДР також входить низка організації, що займаються питаннями гарантування та застави: Каса гарантування приватноправових угод, Фонд гарантування сільськогосподарських інвестицій, Фонд гарантування експорту, Фонд взаємного гарантування кредитних ризиків, Компанія гарантування кредитів на нерухомість.

До недоліків функціонування алжирської банківської системи можна віднести технічну недосконалість, відсутність системи електронних платежів всередині країни. До того ж в загалом фінансова система АНДР є обтяженою обмеженнями в сфері валютного контролю, включаючи заборону вільної купівлі-продажу валюти, обмеження здійснення попередньої оплати за зовнішньоекономічними контрактами, обмеженнями щодо зняття коштів з валютних рахунків та ін.

 

 

Діловий клімат

Сучасний алжирський діловий стиль сформований значною мірою під впливом загальносвітових, зокрема, - європейських стандартів, які визначають стандарти ділової переписки та ділового спілкування.

Основною мовою спілкування в ділових колах залишається французька. Англійська мова поки ще не є достатньо поширеною.

Алжирське законодавство є подібним до законодавства ЄС. В його основі лежить система кодексів та виконавчих актів, що видаються алжирським урядом, або окремими міністерствами та відомствами.

Судочинство, в тому числі і по господарських справах, здійснюється  національною мовою – арабською.

Серед основних складнощів, з якими зустрічаються іноземні компанії при роботі в АНДР –довготривалість бюрократичних процедур, включаючи реєстрацію підприємств; складність та довготривалість судочинства; недосконалість роботи фінансових, зокрема, банківських органів; порівняно висока вартість нерухомості та землі, включаючи вартість оренди.

Поточні тенденції економічного розвитку

Алжир є другою економікою на Африканському континенті після ПАР. Характерними рисами сучасного економічного розвитку Алжиру є зростаюча роль країни  в енергетичному балансі Європи та світу (АНДР є другим, після Російської Федерації, постачальником газу до Європи); подвоєння рівня ВВП протягом кількох останніх років; великі інвестиційні проекти в будівництві інфраструктури та соціальній сфері; стабільна національна валюта; зростання експорту енергоносіїв; помітна активізація уваги з боку провідних країн світу, перш за все Євросоюзу, щодо розвитку економічної співпраці з АНДР.

Видобуток нафти і природного газу складає основу алжирської економіки. За розвіданими обсягами газу АНДР посідає 4-те місце в світі, експортуючи близько 62 млрд. м. куб. на рік. Технологічні можливості видобутку нафти складають близько 1,4 млн. барелів на день. АНДР є членом ОПЕК. Країна має також великі поклади фосфатів, свинцевої, залізної і цинкової руд, гіпсу.

Серед галузей алжирської економіки, що розвиваються найбільш високими темпами – будівництво, транспорт, сфера послуг. Досить високі темпи розвитку характерні і для сільського  господарства. Широко розповсюджені як фермерські господарства, так і кооперативні, а також державні аграрні комплекси. В країні вирощуються зернові культури, овочі, фрукти, розводиться велика і мала рогата худоба, верблюди, коні, птиця. Однак, сільське господарство залишається здебільшого дотаційним. Рівень дотації з державного бюджету за останні 5 років становив близько 3 млрд. дол. США.

24  травня 2010 р. Рада міністрів АНДР під головуванням Президента А.Бутефліки затвердила 5-річну програму державного інвестування на період 2010 – 2014 рр.  (продовжено до 2017 р.). Головною метою програми оголошено продовження розбудови національної економіки.

Нова програма базується на таких основних елементах, як людський розвиток, розвиток базової інфраструктури, підвищення ефективності державного управління, боротьба з безробіттям, розширення сфери наукових досліджень та нових технологій. Документ, фактично, включає в себе завершення вже започаткованих проектів (близько 150 млрд. дол. США) та реалізацію нових (близько 138 млрд. дол. США). Загалом, передбачається державне фінансування економіки на суму 21 214 млрд. алжирських динарів (близько 286 млрд. дол. США).

Серед основних напрямків фінансування можна назвати такі:

соціальна сфера

- відкриття 5 000 нових закладів середньої освіти, створення 600 000 робочих місць для вчителів, 400 000 місць для учнів в гуртожитках;

- будівництво 1 500 медичних закладів, серед яких 172 лікарні, 45 оздоровчих комплексів та 377 поліклінік;

- будівництво 2 млн. квартир, з яких 1,2 будуть здані ще до кінця 2014 р.;

- підключення 1 млн. житлових приміщень до газової мережі та забезпечення 220 000 сільських будинків електроенергією;

- будівництво більше 5 000 об’єктів інфраструктури у сфері спорту;

сфера економіки

 - передбачається виділення 3 100 млрд. алжирських динар (а.д.)  у сектор комунального будівництва, зокрема, на модернізацію існуючої мережі автомобільних доріг (завершення автостради Захід-Схід), підвищення можливостей портових служб (реконструкція 20 портів);

- більш ніж 2 800 млрд. а.д. виділяється на розвиток залізниці (будівництво 17 нових ліній загальною довжиною 6 000 км), міського транспорту (завершення будівництва метро в містах Алжир та Оран);

- 500 млрд. а.д. на сферу охорони навколишнього середовища;

- більше 1 000 млрд. а.д. передбачається виділити на розвиток сільськогосподарського сектору;

Крім того, програмою передбачається надання державних гарантій на кредитування сфери промисловості у розмірі 2 000 млрд. а.д. (будівництво електростанцій, розвиток нафтохімічної промисловості, реструктуризація державних підприємств, тощо). Інформація про тендери, які проводяться в Алжирі, та умови участі в них оперативно публікуються на спеціалізованому веб-сайті: www.algeriatenders.com

Двостороннє співробітництво України з Алжирською Народною Демократичною Республікою у торговельно-економічній сфері (2016 рік)

За підсумками 2016 року Алжир посідає та 39-е місце за обсягами українського експорту та 53-е місце серед країн світу за обсягами товарообігу (5-е місце серед країн Африканського регіону)

Зовнішня торгівля товарами за 2016 р. склала 243,61 млн. дол. США (показник збільшився на 9,4 % у порівнянні з 2015 роком).

Експорт товарів складає 236,80 млн. дол. США (збільшився на 15,2 %). Структура: чорні метали – 34,3 %; зернові культури – 30,9 %; жири та олії тваринного або рослинного походження – 22,4 %; добрива – 2,3 %; електричні машини – 1,9 %; какао та продукти з нього – 1,6 %; молоко та молочні продукти, яйця птиці; натуральний мед – 1,3 %; реактори ядерні, котли, машини – 1,2 %.

Імпорт товарів складає 6,81 млн. дол. США (зменшився на 60,1 %). Структура: сіль; сірка; землі та каміння – 92,0 %; продукти неорганічної хімії – 5,6 %; їстівні плоди та горіхи – 1,7 %.

Сальдо торгівлі товарами: за 2016 р. позитивне і складає 229,99 млн. дол. США.

Обсяг торгівлі послугами за 2016 р. складає 13,89 млн. дол. США (зменшився на 31,3 % у порівнянні з 2015 роком).

Експорт послуг складає 11,67 млн. дол. США (зменшився на 32,7 %). Структура: послуги з ремонту та технічного обслуговування, що не віднесені до інших категорій – 97,8 %; послуги, пов’язані з подорожами – 2,0 %.

Імпорт послуг складає 2,21 млн. дол. США (зменшився на 23,0 %). Структура: ділові послуги – 79,7 %; державні та урядові послуги – 15,8 %; послуги, пов’язані з подорожами – 4,1 %.

Сальдо торгівлі послугами за 2016 р. позитивне і складає 9,46 млн. дол. США.

Інвестиції з Алжиру до України та з України до Алжиру станом на 01.01.2017 не зафіксовані. 

Перспективні напрями просування української продукції на алжирському ринку

Продовольчі товари

Серед основних позицій, що представляють інтерес для українських експортерів – зернові (пшениця, кукурудза), мука, сухе молоко, олія соняшникова.

М'ясо. Основними постачальниками є Бразилія, Аргентина, Уругвай, Ірландія. Загальна вартість імпорту мороженої баранини складає близько 20 млн. дол. США на рік. Імпорт птиці до АНДР відсутній. Потреби забезпечуються за рахунок внутрішнього виробництва м’яса та яєць.

Свинина практично не імпортується.

Овочі. Імпорт різних груп овочей складає близько 150 млн. дол. США на рік.

Серед інших харчових продуктів , що імпортуються в Алжир, можна виділити  імпорт дріжджів – 24 тис. тон на 55 млн. дол. США. В т.ч. 21 тис. тон на 48 млн. дол. США складає імпорт так званих «живих» дріжджів.

Серед інших підгруп – кетчупи, концентрати супів, консервовані фрукти, солодощі тощо.

Наприклад, що стосується однієї товарної підгрупи 180690 – вироби з шоколаду. Споживання солодощів в Алжирі є традиційно високим. Зараз цю нішу заповнюють європейські виробники, в т.ч. і наші найближчі сусіди – польські компанії. Хоча, слід відзначити появу останнім часом на прилавках місцевих магазинів виробів марки «Рошен». Хоча ринок шоколадних виробів в Алжирі, навіть при 40 млн. загальної чисельності населення, не такий, як в Україні через розшарування соціальних слоїв, наявність національних традицій виготовлення солодощів Наприклад, мінімальна ціна на імпортну стандартну плитку шоколаду, що є аналогічною за якістю українській продукції,  у роздріб -  1,4 – 2 дол. США. Значна частина асортименту – шоколад з домішками та начинкою. Для  шоколаду місцевого виробництва, що є менш якісним – 0,5 дол. США. На думку Посольства, дуже перспективним, хоча і невеликим за обсягами ринком, є ринок формових шоколадних цукерок у коробках 150 – 350 грамів.

Також близько 150 млн. дол. США на рік складає імпорт до АНДР відходів харчової промисловості, з них до 130 млн. дол. США – відходи виробництво цукру – в основному з Аргентини, Іспанії, Франції, Нідерландів. Ці відходи використовуються як корми у тваринництві.

Мінеральні та хімічні речовини

Імпорт цементу складає близько 570 тис. тон ( 50 млн. дол. США). В основному йдеться про імпорт цементу так званих «високих» марок, білого центу. Основні його постачальники на даний момент – сусідні з Алжиром Туніс та Єгипет, Іспанія.

Серед номенклатури поставок продукції неорганічної хімії – фосфорна, фторна кислоти, вуглець, оксиди алюмінію, цинку, титану, кухонна сіль, гіпохлорити  кальцію, персульфати, три фосфати, карбонати, включаючи технічну соду. Здійснюється імпорт радіоізотопів переважно з європейських країн.

До 200 млн. дол. США на рік складає імпорт органічних хімічних речовин. При наявних великих запасах та видобутку нафти і газу, переробка та виробництво органічних речовин розвинуті відносно слабо.

До 12 млн. дол. США на рік складає імпорт ациклічних спиртів. До 15 млн. дол. США на рік оцінюється імпорт ациклічних кислот ,в т.ч. з Бельгії, Іспанії, Франції, Великобританії, Німеччини.

Імпортується метанол, гліцерил, сорбітом, пропіленгліколь та інш – в основному з європейських країн, а також з Туреччини, Саудівської Аравії, Індії. До 5 млн. дол. США складає імпорт ефірів, до 16 млн. – імпорт складних ефірів неорганічних кислот неметалів. До 8 млн. дол. США – імпорт карбонових кислот. До 10 млн. дол. США – амінозєднання. Імпортуються  на таку ж суму з’єднання карбомідної кислоти. 15 млн. дол. США – азото вмісні з’єднання. До 18 млн. дол. США – імпорт гетероциклічних з’єднань (азот). До 15 млн. дол. США – імпорт нуклеїнових кислот. До 10 млн. дол. США – імпорт сульфаномідів. До 12 млн. дол. США – імпорт антибіотиків.

Одна з найбільших груп в алжирському імпорті – це фармацевтична продукція – понад 1,1 млрд. дол. США на рік. Імпорт сивороток та фракцій крові становить до 40 млн. дол. США на рік. До 1 млрд. дол. США складає імпорт різноманітних розфасованих лікарських форм широкого асортименту.

Більше 100 млн. дол. США на рік складає імпорт до АНДР лаків, фарб та інших фарбуючих речовин. До 25 млн. дол. США складає імпорт продукції на основі сполук міді, титану. До 30 млн. дол. США складає імпорт емалей та глазурі. 16 млн. дол. США на рік складає імпорт поліграфічних фарб, чорнил тощо.

Вагомий ринок імпорту – понад 600 млн. дол. США на рік, складає імпорт полімерних матеріалів. Існує великий ринок імпорту поліетилену – 100 тис. тон на 140 млн. дол. США, у т.ч. імпортується заготовка для ПЕТ тари.

23 тис. тон на 33 млн. дол. США на рік складає імпорт полістеролу. 30 тис. тон на 30 млн. дол. США – поставки полівінілхлориду.

Зазначені вище групи хімічної продукції імпортуються в основному з Європи. Існують також поставки з Південної Кореї, США, Саудівської Аравії.

До 10 млн. дол. США становлять поставки акрилових полімерів.

50 тис. тон на суму 80 млн. дол. США становили поставки поліацетатів. Поставки здійснюються в основному з Європи, а також з Тунісу, Китаю, Південної Кореї, Індії, Таїланду.

Однак, слід відзначити, що ринок первинних хімічних форм в Алжирі не є довгостроково перспективним. Алжир ставить питання про поглиблення переробки власної мінеральної сировини – нафти, використання газу. Зараз здійснюється опрацювання масштабних угод за участю іноземних інвесторів щодо розвитку цієї сфери.

Імпорт амін осмол та полеуретанів складає близько 10 млн. дол. США на рік.

Імпорт целюлози становить 23 – 25 млн. дол. США на рік.

Імпорт  пластмасових труб становить близько 35 млн. дол. США на рік – в основному з європейських країн – Іспанії, Італії, Франції, Німеччини.

Понад 50 млн. дол. США складає імпорт листів, плит, плівки з полімерних матеріалів.

Імпортуються готові вироби із пластмаси.

Ще один великий ринок імпорту – каучук, гума та вироби з них – понад 200 млн. дол. США.

Близько 17 млн. дол. США складає імпорт транспортерної стрічки, на пластмасовій, текстильній основі.

Розвивається ринок шин – близько 130 млн. дол. США на рік, в основному для вантажних автомобілів.

До 60 млн. дол. США на рік складає імпорт синтетичних ниток, включаючи нейлонові, поліестерові та інші. Імпорт тканин із штучних ниток складає близько половини від зазначених обсягів імпорту.

Ринок паперу становить понад 300 млн. дол. США. До 35 млн. дол. США складає імпорт газетного паперу, 65 млн. дол. США – папір та картон для друку. В той час, основну кількість складає папір та картон для упаковки.

Будівельні матеріали

Окрім деяких позицій, що відзначені в попередньому розділі.

Зростаючим ринком є ринок деревини – понад 400 млн. дол. США на рік. В основному йдеться про поставки пиломатеріалів – 320 млн. дол. США. Лідерство в цих поставках утримують Австрія, Швеція, Фінляндія. В основному постачаються хвойні породи. Поставки з Російської Федерації – на рівні 10 млн. дол. США. Імпорт ДСП становить близько 18 дол. США на рік та здійснюється переважно з Європи, Туреччини.

Близько 80 млн. дол. США на рік становить імпорт керамічних виробів, серед яких понад 30 млн. дол. США припадає на імпорт вогнетривких матеріалів, включаючи цеглу, блоки, плитку. Постачальниками виступають переважно європейські країни, а також Китай, Туреччина.

25 млн. дол. США становить імпорт облицювальної плитки.

Імпорт посуду становить близько 10 млн. дол. США на рік. Переважно імпорт здійснюється з Китаю. Теж саме стосується і декоративних виробів із кераміки.

Понад 80 млн. дол. США на рік становить імпорт скла та виробів із скла. До 15 млн. становить імпорт листового скла. Серед основних постачальників – Китай, Туреччина, Російська Федерація, європейські країни.

Ще близько 25 млн. дол. США становить імпорт скляної тари. Серед її основних постачальників – Польща, Франція, Іспанія, Німеччина. Здійснюється імпорт автомобільного скла, дзеркального скла, скляного посуду

Близько 15 млн. дол. США становить імпорт скловолокна.

Металургійна продукція

Основною підгрупою, на яку залишається стабільний високий попит є прутки вуглецеві (7214) (арматура) для потреб будівельного комплексу АНДР. Другою за значенням підгрупою є катанка та асортимент товарних підгруп чорних металів, що використовуються у будівництві. Загальна кількість - близько 420 – 450 тон.

Зростає потреба на ринку труб, що пов’язано із реалізацією великих інвестиційних проектів в нафтогазовій сфері, будівництвом водогосподарських об’єктів.

Імпорт фітингів становить близько 90 млн. дол. США на рік.

У 2 рази збільшився імпорт металевих конструкцій – 245 млн. дол. США, що також обумовлено активізацією будівництва.

Серед інших підгруп, що імпортуються до АНДР – резервуари, цистерни, метизні вироби, сталеві канати, печі.

На думку Посольства, з метою недопущення втрати алжирського ринку доцільно було б забезпечити в середньостроковій перспективі диференціацію металоекспорту з України, в т.ч. за рахунок розширення поставок профілів, труб та іншого асортименту металургійної продукції.

Крім того, важливим елементом стала б реорганізація сьогоднішньої системи збуту, створення прямих власних представництв в АНДР з метою підвищення рентабельності та конкурентоспроможності українського метало експорту на алжирському ринку.

Кольорові метали

Імпорт алюмінію становить близько 150 млн. дол. США на рік (йдеться в основному про імпорт не первинного алюмінію, а алюмінієвого прокату). До 30 млн. дол. США становить імпорт труб і профілів. Близько 15 млн. дол. США – імпорт алюмінієвої проволоки. В аналогічних обсягах оцінюється імпорт алюмінієвих листів. Імпорт алюмінієвої фольги – 30 млн. дол. США. До 25 млн. дол. США складає імпорт алюмінієвих металоконструкцій. Імпортуються алюмінієві цистерни та інші ємкості ,кабелі, троси.

В той же час необхідно враховувати підписану з дубайською алюмінієвою компанією угоду щодо будівництва заводу в АНДР з виробництва алюмінію потужністю 700.000 тон на рік, зважаючи на порівняно  невисоку внутрішню ціну на енергоносії в АНДР. Не виключено, що найближчими роками Алжир може перетворитися з імпортера на експортера алюмінію.

Другим за обсягом ринком в АНДР є ринок міді.

Обсяги імпорту міді до Алжиру становлять 130 млн. дол. США на рік. До 60 % цього ринку – імпорт проволоки мідної. До 40 млн. дол. США на рік становить імпорт мідних трубок.

Ринок імпорту інструментів становить близько 130 млн. дол. США на рік. Імпортується практично вся номенклатура. Однак, найбільш значною є підгрупа 8207 (інструмент змінний ручний з приводом чи без, бурильний інструмент) – 80 млн. дол. США.

Машини та обладнання

Найбільшою товарною групою алжирського імпорту, що динамічно збільшується з року в рік, є імпорт машин і обладнання – 3,6 млрд. дол. США на рік.

Імпорт двигунів внутрішнього згорання – 30 млн. дол. США на рік. Однак ще більший ринок становлять запчастини для двигунів – 80 млн. дол. США імпорту на рік. Постачальниками є країни, що постачають автомобілі на ринок АНДР, насамперед, Німеччина та Франція. Серед незалежних (нефірмових) постачальників виділяються турецькі підприємства.

Основу алжирської економіки становить видобування та експорт вуглеводнів, тому одна з найбільших товарних підгруп – імпорт турбореактивних двигунів та газових турбін – 250 млн. дол. США на рік. З них до 100 млн. дол. США складає імпорт турбін понад 5 000 кВт. Серед основних постачальників цих турбін Італія і Німеччина. Інші типи турбін та авіаційних двигунів постачають Сполучені Штати Америки. Серед інших постачальників – Франція та Великобританія, Швейцарія.

Ще одна велика товарна підгрупа – насоси для рідини – до 160 млн. дол. США на рік. Серед основних постачальників – Франція, Німеччина, США, Італія. На цей ринок також активно виходить Китай.

В таких же обсягах оцінюється ринок компресорів. Серед основних постачальників – Франція, Італія, США, Німеччина, інші європейські країни, Китай.

Імпорт гідротурбін поки є незначним – 5 млн. дол. США на рік. Розвиток гідроенергетики в АНДР лише у перспективних планах.

Імпорт установок для кондиціонування повітря – 80 млн. дол. США на рік. До 80 млн. дол. США становить імпорт холодильного обладнання, насамперед промислового призначення, в т.ч. для енергетичного сектору.

Імпорт центрифуг – 120 млн. дол. США на рік. Насамперед, для очищення води, мастил, інших потреб енергетичного комплексу.

Ще одна з великих груп в основному для потреб енергетичного комплексу – запорна арматура – понад 200 млн. дол. США на рік. Серед основних постачальників - Франція, США, Іспанія, Німеччина. Активно в цю сферу входить Китай.

Імпорт підшипників складає до 25 млн. дол. США на рік. Серед постачальників – Франція, Італія, Японія, Китай. До 60 млн. дол. США становить імпорт передаточних механізмів. До 25 млн. дол. США – імпорт технічних прокладок.

Ринок імпорту печей промислових неелектричних – 30 млн. дол. США, в т.ч. для випічки хліба, інших потреб.

Імпорт талей та підйомників – 20 млн. дол. США. Імпорт навантажувачів – 30 млн. дол. США на рік. В основному до 8 – 10 тон.  В той же час, значним є ринок імпорту бульдозерів – 220 млн. дол. США. Це пояснюється значною активізацію будівельного сектору АНДР, насамперед, будівництва доріг при відсутності внутрішнього виробництва гусеничної техніки. Цими ж причинами зумовлюється зростання імпорту машин для трамбування та забивання свай. До 300 млн. дол. США на рік становить імпорт запасних частин для зазначених груп техніки.

Велику підгрупу в імпорті до АНДР – до 300 млн. дол. США на рік складає обладнання для просіювання дробління, промивки, сортування мінералів, промислових речовин, що використовується у видобуванні мінералів, виробництві будівельних матеріалів.

Доїльне обладнання – 15 млн. дол. США імпортується в основному з Європи. До 18 млн. дол. США складає імпорт іншого сільськогосподарського обладнання. 12 млн. дол. США – машини для очищення та калібрування насіння.

До 70 млн. дол. США на рік становить імпорт обладнання для харчової промисловості, включаючи  обладнання для хлібопекарен, переробки м’яса.

Імпортується ткацьке, друкарське обладнання, побутова техніка в асортименті. В той же час, існує внутрішнє виробництво холодильників, кухонних плит.

Імпорт токарних верстатів не перевищує 4 млн. дол. США на рік. В аналогічних обсягах інші групи станків (в цілому) – фрезерувальні, свердлильні, шліфувальні. Більш значним є імпорт штампувальних машин – 20 млн. дол. США на рік  -  Іспанія, Бельгія, США, Франція, Китай. До 12 млн. дол. США становить імпорт станків для обробки кераміки, бетону. До 18 млн. дол. США – імпорт пакувальних станків. До 20 млн. дол. США – інструменти з електричним або пневмодвигуном. Обладнання для обробки резини – 60 млн. дол. США. Імпорт піддонів та ливарних форм становить 20 млн. дол. США на рік.

Імпорт котлів парових складає 10 млн. дол. США на рік. В т.ч. представлені поставки з Польщі. Імпорт газогенераторів – 15 млн. дол. США. До 8 млн. дол. США становить імпорт парових турбін, в основному із Європи та США. Окремі поставки здійснюються з Китаю.

Імпорт електричних машин та обладнання до АНДР становить 1,8 млрд. дол. США на рік.

Вартість імпорту електродвигунів становить 40 млн. дол. США, переважно потужністю більше 75 кВа, імпортуються також двигуни понад 750 кВа – в основному для потреб енергетичного комплексу. Понад 50 млн. дол. США становить імпорт електрогенераторів, переважно до 75 та до 375 кВа. Основними постачальниками є США, Німеччина, Іспанія, Франція. Здійснюються поставки з Лівану, Туреччини. Близько 15 млн. дол. США на рік становить імпорт запчастин для зазначених товарних позицій.

Один з найбільших ринків електрообладнання – ринок імпорту трансформаторів – біля 150 млн. дол. США на рік. Серед основних підгруп – до 16 кВА та понад 500 кВА. Серед основних постачальників – Франція, США, Німеччина, Бельгія, Португалія. Здійснюються поставки з Лівану, Хорватії.

Імпорт електроакумуляторів становить близько 30 млн. дол. США на рік ,в т.ч. з Італії, Індії, Туреччини, Тунісу.

Великої товарною підгрупою є імпорт комутаційного обладнання – понад 110 млн. дол. США на рік. Понад 160 млн. дол. США становить імпорт пультів, консолей. Ще до 140 млн. дол. США на рік становить імпорт проводів та кабелів, в т.ч. кабелів високої напруги, з’єднувальних кабелів, оптиковолоконих. Понад 30 млн. дол. США на рік складає імпорт ізоляторів, насамперед, скляних.

Імпорт паяльного обладнання – 12 млн. дол. США. Імпорт  освітлювального обладнання – 10 млн. дол. США. Водонагрівального обладнання – 12 млн. дол. США.

Друга за обсягами імпорту до Алжиру товарна група – транспортні засоби – понад  2,2 млрд. дол. США. До 650 млн. дол. США на рік становить імпорт вантажних автомобілів. Імпорт автобусів становить до 150 млн. дол. США на рік. Імпорт тракторів – понад 200 млн. дол. США.

Імпорт суден становить близько 60 млн. дол. США на рік. З цієї кількості – 2/3 – імпорт невеликих суден до 25 м для рибної ловлі. Їх основні постачальники - Іспанія, Туреччина, Туніс, Італія, Південна Корея. Ще близько 12 млн. дол. США становить імпорт буксирів.

Імпорт меблів до Алжиру становить 150 млн. дол. США на рік. Імпорт меблів дерев’яних – 40 млн. дол. США.

ІНШЕ

Імпорт мінеральних добрив – 40 - 45 млн. дол. США на рік. Україні займає одну з перших позицій у сфері поставок азотних мінеральних добрив. Імпортуються калійні, фосфатні добрива. В той же час, ближчими роками очікується запуск внутрішніх виробництв.

Ринок імпорту парфумерних засобів становить 60 млн. дол. США на рік, включаючи 32  млн. дол. імпорт сумішей для виробництва парфумів, по 10 млн. дол. США – імпорт шампунів, засобів для гоління та зубів.

Імпорт одягу становить 40 млн. дол. США та стільки ж – імпорт взуття. В той же час, занадто дорогий одяг відомих марок не підходить для більшості верств населення і його заміняє імпортний одяг в основному китайського виробництва. Також слід відзначити помітну роль ісламських традицій в одязі.